Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити три-валість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

У разі потреби під час розгляду справи може бути ого-лошено перерву або розгляд її відкладено.

4. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду в касаційному порядку

Повноваження суду касаційної інстанції це сукупність його прав та обов'язків, пов'язаних з застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції та апеляційної інстанції, постановлених у цивільних справах, законність яких перевіряється в касаційному порядку. Такі повноваження суду касаційної інстанції визначені ст.334 ЦПК, у відповідності з якою суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги, касаційного подання прокурора; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування оскаржуваного судового рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції; 3) постановити ухвалу про скасування оскар-жуваного рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції: 4) по-становити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження по порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду; 5) змінити рішення по суті справи, не переїдаючи її на новий розгляд. Останній пункт переліку повноважень касаційної інстанції ЦПК України конкретизовано положенням про те, що суд касаційної інстанції може скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення (ст. 336 нового ЩІК України).

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, касаційне подання прокурора, якщо визнає, що судові рішення постановлені з додержанням вимог матеріального і проце-суального права (ст.335 ЦПК України). У ЦПК України міститься застереження про те, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 337 ЦПК України). До безумовних підстав, з якими, згідно із законом (ч. 1 ст. 336 ЦПК), пов'язало скасування судових рішень в усіх випадках, належать: розгляд справи неповноважним суддею або складом суду; прийняття і підписання судового рішення не тим складом суду, який розглянув справу; розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання; вирішення судом питання про права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

ЦПК України доповнює цей перелік підставою, згідно з якою суд розглянув не всі вимоги, і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення (п. 1 ст. 338 ЦПК України).

Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасу-вання рішення суду першої інстанції лише за умови, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, адже одне й те саме процесуальне порушення залежно від обставин справи може мати різні процесуальні наслідки.

У випадках, коли зазначені в частині першій ст.336 ЦПК порушення закону допущені судом першої інстанції і не були усунені судом апеляційної інстанції або одночасно допущені судом апеляційної інстанції після скасування судових рішень, справа направляється на новий розгляд суду першої інстанції.

При допущенні цих порушень тільки судом апеляційної інстанції справа передається на повий апеляційний розгляд.

Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Суд касаційної інстанції може скасувати судове рішення апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, якщо постановлене у відповідності із законом рішення суду першої інстанції було помилково скасовано судом апеляційної інстанції (ст.338 ЦПК).

До істотних порушень норм процесуального права, які вимагають скасування апеляційної ухвали і передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, можна віднести: 1) незазначення мотивів, з яких суд апеляційної інстанції дійшов свого висновку, і посилання на закон, яким він керувався (п. 8 ст. 313 ЦПК); 2) неправильну відмову суду апеляційної інстанції дослідити нові докази, надані особами, які оскаржують судові рішення, і на які є посилання в апеляційній скарзі чи апеляційному поданні прокурора (ч. 2 ст. 293 ЦПК); 3) порушення вимог процесуального права при дослідженні апеляційною інстанцією нових доказів (ч. 2 ст. 301 ЦПК).

Закриття провадження у справі й залишення заяви без розгляду може мати місце лише на підставі ст. 227 (крім п. 4 і 5) та ст. 229 ЦПК. Залишення заяви без розгляду за п. 4 і 5 ст. 227 ЦПК судом касаційної інстанції неможливе, оскільки зазна-чені пункти стосуються лише провадження в суді першої інстанції.

Право позивача відмовитися від позову, а сторін - закінчити справу шляхом укладення мирової угоди перед-бачено ст. 332 ЦПК. Вирішуючи зазначені питання, суд касаційної інстанції повинен дотримуватися правил, перед-бачених ст.ст. 103, 179, 227 ЦПК. Відмова позивача від позову, намір сторін закінчити справу мировою угодою можуть бути заявлені на будь-якій стадії процесу до виходу судової палати в нарадчу кімнату.

Крім того, суд касаційної інстанції вправі скасувати судове рішення із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду