„очищення” рядів міліції, поліпшення підготовки кадрів та взаємодію у цьому питанні усіх силових органів.
Кампанія боротьби з корупцією неможлива без широкої участі громадськості. Для вирішення проблеми корупції на рівні держави та областей повинна бути розроблена комплексна програма на декілька років. Наступним кроком має стати створення спеціальної антикорупційної групи, куди ввійдуть керівники управлінь внутрішніх справ, науки і освіти, обласної прокуратури, юстиції, активісти правозахисних організацій, незалежної медіа-профспілки. Для інших зацікавлених груп передбачається можливість укладення спеціальної Угоди про співпрацю.
«Антикорупційна група» у межах своєї компетенції має здійснювати контроль за реалізацією чинного законодавства з питань забезпечення прав і свобод громадян у їх відносинах з органами державної влади, стану їх роботи з громадянами та їх об’єднаннями, з листами і зверненнями громадян. Щоквартальні звіти «групи» повинні оприлюднюватися через пресу та бути відкритими для публічного обговорення.
Партнерство влади, правоохоронних структур, громадськості та ЗМІ є необхідним у справі боротьби з корупцією. Надзвичайно важливим елементом антикорупційної політики є також її деполітизація та соціалізація, тобто визнання обмеженості можливостей обласної адміністрації у даному питанні та необхідність активного залучення недержавних організацій.
Використана література:
Закон України “Про боротьбу з корупцією”. – К., 1995 (зі змінами і доповненнями).
Закон України “Про державну службу в Україні”. – К., 1996 (зі змінами і доповненнями).
Цивільний Кодекс України. – К., 2003.
Адміністративне право. Посібник / За ред. Смірнова С.А. – Харків, 2000.