тлумаченням” Президією ВГСУ (роз’яснення від 23 серпня 1994 р. за № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 ГПК України”, зі змінами та доповненнями).
Тому ж, для кого пропозиція щодо застосування пункту 1 ст.80 ГПК України для припинення провадження у справі про банкрутство у наведеному в статті прикладі здасться непереконливою, можна порадити припиняти таке провадження (стосується суддів) або клопотатися про це (стосується боржників), посилаючись на повноваження суду щодо застосування аналогії закону або права.
Для більшої переконливості обґрунтування необхідності саме припинення провадження у справі про банкрутство у разі безпідставності його порушення, а не оскарження такої ухвали в апеляційній інстанції, можна рекомендувати ознайомитися з регулюванням подібного питання Цивільним процесуальним кодексом України, якому запропонований спосіб захисту порушеного права цілком відповідає.
Отже, посилання на те, що інститут припинення провадження по справі існує, зокрема, й для виправлення допущених помилок при прийнятті заяв (у тому числі й у справах про банкрутство), на нашу думку, є переконливим.
Згаданий аргумент ґрунтується на вимогах чинного законодавства, хоча зміст статті 40 Закону потребує вдосконалення)
Пропонуючи такий спосіб захисту порушеного права дебітора, як клопотання у підготовчому засіданні суду про припинення провадження у справі про банкрутство, порушеного без достатніх на те підстав, виходимо з такого:
- суддя призначає дату проведення підготовчого засідання суду, яке згідно зі статтею11 Закону має відбутися не пізніше, ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство;
відповідно до п.4 згаданої статті у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Тобто, відносно врегульований характер процедури, її передбачуваність, оперативність говорять на користь пропонованого варіанту захисту порушеного права дебітора.
Певна річ, і цей варіант не свідчить про вирішення всіх проблем. Законодавець передбачив право на оскарження ухвали про припинення провадження у справі, не наділивши боржника правом оскарження ухвал про відмову в припиненні провадження. Проте, розгляд цих питань та дослідження подібних правових негараздів - це тема окремого дослідження.