Реферат на тему:
Cуб’єкти, строки, порядок касаційного оскарження. Опротестування вироку
ПЛАН
1. Порядок касаційного провадження
2. Суб'єкти, строки та порядок касаційного оскарження або внесення касаційного подання. Суди, які розглядають справи в касаційному порядку
3. Наслідки надходження касаційних скарг чи подання і порядок призначення їх до касаційного розгляду
4. Рух справи в касаційній інстанції. Обсяг перевірки справи та порядок її розгляду касаційним судом
5. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
ІІ. Задача
1. Порядок касаційного провадження
Конституцією України 1996-р. передбачено двоінстанційність перевірки судових рішень за ініціативою сторін. Законом від 21 червня 2001 р. до КПК було внесено зміни щодо нормативного регулювання касаційного провадження.
Статтею 383 КПК передбачено, що в касаційному порядку можуть бути перевірені такі судові рішення: 1) вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції; 2) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку (ч. 1); 3) вироки та постанови місцевих судів, які не були предметом розгляду апеляційної інстанції і набрали законної сили; 4) вироки та постанови місцевих судів, які були предметом розгляду в апеляційній інстанції і залишені без зміни, змінені, скасовані (повністю або частково) із закриттям справи, поверненням на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд, інші ухвали апеляційного суду щодо вироків та постанов місцевих судів, що набрали законної сили (ч. 2).
З урахуванням того, що апеляційна інстанція може погіршити становище засудженого чи виправданого місцевим судом, законом передбачено, що вироки і постанови, які винесені нею після скасування вироків та постанов місцевих судів, також можуть переглядатися в касаційному порядку (ст. 386 КПК).
Отже, за новим законодавством касаційне провадження є формою перевірки судових рішень з метою виправлення судових помилок, допущених як у рішеннях, що не набрали законної сили, так і в рішеннях нижчестоящих судів, що набрали законної сили (ст. 386 КПК).
Безумовно, касаційне провадження покликане здійснювати охорону прав, свобод і законних інтересів особи. Воно також є засобом процесуального впливу на діяльність нижчестоящих судів. Прокурору касаційне провадження дає можливість, як стороні у змагальному процесі, реагувати на неправосудне, на його погляд, судове рішення.
2. Суб'єкти, строки та порядок касаційного оскарження або внесення касаційного подання. Суди, які розглядають справи в касаційному порядку
Відповідно до ст. 384 КПК касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, мають право подати особи, коло яких визначено у ст. 348 КПК, тобто ті, які мають право подати апеляцію.
Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, мають право подати:
засуджений, його законний представник і захисник — у частині, що стосується інтересів засудженого;
виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;
позивач, відповідач або їх представники — у частині, що стосується вирішення позову;
потерпілий, його представник — у частині що стосується інтересів потерпілого.
Касаційне подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, або прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.
Касаційне подання на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень — незалежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції. Таким чином, на судові рішення, вказані в ч. 2 ст. 383 КПК, не може внести подання лише прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.
Статтею 386 КПК встановлено два види строків касаційного оскарження і внесення касаційного подання щодо рішень, передбачених відповідно частинами 1 і 2 ст. 383 КПК.
Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, — в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.
Касаційні скарги і подання на судові рішення, що набрали законної сили (ч. 2 ст. 383 КПК), можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили. Передбачені законом шість місяців дано не для розгляду справ, а для принесення скарги (подання), тому до закінчення цього строку не завжди можна розглядати справу, оскільки особа, яка має право на подачу скарги (подання), відповідно до закону може звертатися до касаційного суду не один, а декілька разів — з різними позиціями, у тому числі і в останній день чи в останню годину шестимісячного строку. За цією справою можуть подати скарги та подання й інші особи. Отже, розглянути справу до закінчення шестимісячного строку з моменту набрання судовим рішення законної сили можна лише за наявності абсолютної впевненості, що інших скарг чи подань внесено не буде.
У разі подачі скарги чи подання з пропуском названих строків і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнаються такими, що не підлягають розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених ст. 353 КПК. Питання про відновлення касаційного строку на оскарження судового рішення і внесення касаційного подання