відповідно до вимог статей 386 і 353 КПК повинно вирішуватися:
-у справах, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 383 КПК, — судом першої інстанції;
у справах, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 383 КПК, — судом апеляційної інстанції;
у справах, передбачених ч. 2 ст. 383 КПК, — судом касаційної інстанції.
При відмові у відновленні строку в перших двох категоріях справ рішення відповідного суду може бути оскаржене в касаційну інстанцію, яка має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати скаргу (подання) такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження відповідному суду першої чи апеляційної інстанції щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК.
Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції. Клопотання про відновлення строків, які пропущені з поважних причин, має надійти до суду разом зі скаргою чи поданням, які принесені після передбаченого законом строку.
Особам, які вправі подати касаційну скаргу або касаційне подання, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання (ч. 5 ст. 384 КПК).
Стаття 387 КПК передбачає, що касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову, а на інші рішення — безпосередньо до касаційного суду.
Закон також вимагає, щоб зміст касаційної скарги і подання на рішення по справах обох категорій (частини 1 і 2 ст. 383 КПК) відповідав вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК, а також щоб до скарги (подання) додавалося стільки копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Обов'язок подавати копії скарг не поширений лише на засудженого, який перебуває під вартою. Але ні в першому, ні в другому випадках відповідно до справ, зазначених в ч. 1 ст. 383, КПК не передбачає наслідків невиконання цих вимог. Наслідки невиконання вимог ст. 350 КПК передбачені відносно касаційних скарг у справах, зазначених у ч. 2 ст. 383 КПК. Видається, що ця норма має застосовуватися за аналогією.
Повідомлення про надходження касаційних скарг і подання на судові рішення, які не набрали законної сили (ч. 1 ст. 383 КПК), здійснюється судом, який постановив оскаржуване рішення (ч. З ст. 387 КПК). У названій статті зазначено, що це треба робити відповідно до вимог, передбачених ст. 351 КПК, а саме: про надходження скарги (подання) апеляційний суд зобов'язаний направити письмові повідомлення особам, інтересів яких стосується скарга (подання), а також на дошці об'яв суду помістити про це оголошення. Отже, законом передбачено два інформаційні джерела, за допомогою яких повідомляється про те, що по конкретній кримінальній справі надійшли скарга та (чи) подання. День розміщення оголошення на дошці об'яв має важливе значення, оскільки саме з ним пов'язується право на одержання в суді протягом п'яти діб копії скарги (подання) або ознайомлення з ними у суді. Час вручення копії скарги (подання) або ознайомлення з нею в суді, а також роз'яснення права на подачу протягом п'яти діб заперечень також має важливе значення, перш за все для заінтересованої особи. А тому і перша, і друга процесуальні дії мають бути зафіксовані у справі відповідним документом (довідкою секретаря судового засідання; розпискою відповідної особи).
Засудженому, який утримується під вартою, повідомлення про надходження касаційної скарги (подання) та їх копії вручаються через начальника відповідної установи, що також повинно бути зафіксовано розпискою, оскільки саме з часу вручення цих документів обчислюється п'ятидобовий строк на подачу заперечень на касаційну скаргу (подання).
Чинний КПК встановив, що єдиною касаційною інстанцією по перегляду кримінальних справ в Україні є Верховний Суд, а саме його судові палати — з кримінальних справ і військова. Відповідно до ст. 385 КПК касаційні скарги і подання розглядаються:
колегією суддів палати Верховного Суду з кримінальних справ — на судові рішення, постановлені Верховним судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими судами, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів;
колегією суддів військової палати — на судові рішення, постановлені військовими судами регіонів і Військово-Морських Сил, вироки військових судів гарнізонів.
Видається, що в зв'язку з введенням з 1 червня 2002 р. в дію Закону «Про судоустрій України» усі судові рішення, які вступили в законну силу і не були предметом розгляду апеляційного перегляду, а також рішення судів апеляційної інстанції можуть бути перевірені відповідною палатою Касаційного суду України.
У порядку повторної касації рішення Касаційного суду можуть бути переглянуті відповідною судовою палатою Верховного Суду України.
3. Наслідки надходження касаційних скарг чи подання і порядок призначення їх до касаційного розгляду
Подання касаційних скарг чи подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, зупиняє набрання ними законної сили(ч. 1 ст. З89 КПК).
Після виконання вимог, передбачених ст. 351 КПК, суд, який постановив вказані судові рішення, протягом семи діб передає справу разом з поданою скаргою, поданням і запереченнями на неї до касаційного суду і визначає дату розгляду справи, про що повідомляє сторони у справі (частини 1 і 2 ст. 389 КПК). При цьому апеляційний суд повинен призначити справу до касаційного розгляду не пізніше двох місяців з дня її направлення (ч. 1 ст. 392). Зазначені сім діб і два місяці мають використовуватися залежно від складності та обсягів справи і при відсутності
