У вирішенні соціально-трудових проблем важливу роль відіграють профспілки. Багато проблем з управління трудовими ресурсами розглядається з урахуванням рекомендації МОП, членом цієї організації є і Україна.

Центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення єдиної державної політики з зайнятості, соціального захисту є Міністерство праці та соціальної політики України, а також відділи праці обласних і районних Рад народних депутатів.

Міністерство праці та соціальної політики України працює у взаємодії з органами виконавчої влади областей, міст Києва й Сімферополя та з громадськими організаціями.

Основними завданнями Міністерства праці та соціальної політики України є:–

розробка політики в соціально-трудовій сфері;–

координація всієї роботи соціально-трудової сфери країни;–

розробка основних напрямків соціальної політики уряду;–

формування правової й нормативної бази регулювання соціально-трудових відносин;–

участь у підписанні Генеральної та галузевої угод;–

регулювання ринку праці та зайнятості населення [16, 24].

Основні сфери діяльності Міністерства праці та соціальної політики наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні сфери діяльності Міністерства праці та соціальної політики [16, 25]

Сфера діяльності | Напрямки діяльності

Оплата й мотивація праці працівників у виробничих галузях та в бюджетній сфері | Вивчення перспективних і міжгалузевих проблем оплати праці в різних виробничих галузях; підготовка пропозицій про мінімальний рівень оплати праці; встановлення тарифних ставок та посадових окладів для працівників бюджетної сфери

Рівень життя і соціальний захист населення | Проведення моніторингу рівня життя, доходів, умов і охорони праці, аналіз структури й динаміки доходів, розробка мінімальних споживчих бюджетів та соціальних пільг, компенсацій; вивчення загальних питань пенсійного забезпечення

Політика на ринку праці й зайнятості населення | Аналіз і регулювання ринку праці, розробка політики зайнятості, вивчення й прогнозування міграції населення та соціальних проблем зайнятості

Організація праці | Розробка форм і методів організації та нормування праці, тарифікація праці

Підготовка і перепідготовка кадрів | Розробка видів і методів підготовки, перепідготовки кадрів для ринкової економіки, прогнозування ринку професій та профорієнтації населення, розробка міжрегіональних і міжгалузевих програм у цій сфері

Охорона та умови праці | Розробка та узгодження норм і правил з охорони та умов праці

Соціальне страхування | Розробка методичного й нормативного забезпечення соціального страхування, розвиток страхування від нещасних випадків, професійних захворювань, планування пільгових пенсій

Трудові відносини та соціальне партнерство | Розробка порядку укладання Генеральної та галузевих угод. Організація соціального партнерства, вирішення трудових конфліктів; розробка нормативно-методичних документів з питань трудових відносин і соціального партнерства

Правове регулювання праці і соціальних питань | Підготовка та експертиза проектів нормативних актів, систематизація та аналіз трудового законодавства

Міжнародне співробітництво | Розробка пропозицій з питань двостороннього співробітництва, координація робіт з МОП, вивчення проектів зарубіжної технічної допомоги

Підвідомчими організаціями Міністерство праці та соціальної політики України є Державна служба зайнятості, Національна академія праці, Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин у м. Луганську; Центральне бюро нормативів з питань праці, Інститут підготовки та підвищення кваліфікації кадрів та ін.

Поряд із системою Міністерства праці та соціальної політики України визначені функції управління трудовими ресурсами виконують інші міністерства та відомства України (Міністерство освіти і науки, Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Державний комітет з молодіжної політики, спорту і туризму, Міністерство охорони здоров'я і підлеглі їм об'єднання, підприємства, установи та організації).

Державні органи влади при розробці програм економічного та соціального розвитку забезпечують збалансований розвиток економіки, комплексне вирішення економічних і соціальних проблем, раціональне використання виробничих фондів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, прискорення реалізації науково-технічних винаходів та розробок, спрямованих на підвищення темпів росту продуктивності суспільної праці та якості продукції. В народногосподарських програмах визначаються також галузеві та територіальні пропорції формування робочих місць і трудових ресурсів, темпи розвитку соціально-побутової інфраструктури.

Міністерство освіти і науки здійснює координацію формування наукових та науково-педагогічних кадрів в Україні. Воно ж здійснює керівництво підготовкою кваліфікованих кадрів з числа молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, проводить єдину державну політику в галузі підготовки кваліфікованих працівників, забезпечує координацію роботи міністерств та відомств у цій галузі та ін.

Галузеві міністерства та відомства України в царині управління трудовими ресурсами:–

створюють і забезпечують надійне функціонування економічного і соціального механізму формування трудового потенціалу галузі та його раціонального використання;–

визначають потребу в кадрах і шляхи її забезпечення для діючих підприємств;–

вдосконалюють методи підготовки працівників та спеціалістів з урахуванням сучасних вимог, впроваджують системи безперервного підвищення їх кваліфікації, проводять активну кадрову політику в умовах виборності керівників на підприємствах і формування резерву на висування;–

розробляють і реалізують заходи внутрішньогалузевого перерозподілу вивільнених працівників;–

створюють галузеві інформаційні банки даних вакантних робочих місць, а також по працівниках, що звільняються, для їх внутрішньогалузевого перерозподілу [16, 27].

Головна роль в управлінні трудовими ресурсами належить Державній службі зайнятості, яка займається не тільки пошуком робочих місць і працевлаштуванням, але й регулює процеси зайнятості населення по території, веде профорієнтаційну роботу, підготовку та перепідготовку кадрів, виплачує допомогу в період тимчасової незайнятості. Служба зайнятості таким чином бере на себе турботу від імені держави щодо пошуку робочих місць, надає безкоштовні послуги з питань професійної орієнтації і підготовки тимчасово вивільнених людей до нової роботи.

Обласні (районні) ланки системи управління трудовими ресурсами в першу чергу вирішують завдання забезпечення надійного функціонування районних і міських систем міжрайонного обліку і регулювання зайнятості населення, а також перерозподілу робочої сили з метою забезпечення підприємств необхідними постійними або тимчасовими кадрами, підвищення ефективності їх використання. На вказаному рівні передбачається вирішення таких завдань:–

прогнозування демографічного розвитку населення і формування трудових ресурсів, потреб у них