державної служби зайнятості;
г) припиняти або скасовувати виплату допомоги по безробіттю;
д) вносити пропозиції до місцевих державних адміністрацій про припинення на строк до 6 місяців рішення підприємств про вивільнення працівників у разі утруднення їх наступного працевлаштування з частковою або повною компенсацією витрат підприємств, викликаних цією відстрочкою, з визначенням джерел фінансування;
є) укладати договори з професійно-технічними, іншими навчальними закладами, зокрема вузами, на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку громадян, які зареєстровані у службі зайнятості і потребують одержання нової професії (спеціальності) або підвищення кваліфікації, та оплачувати вартість їх професійного навчання, підвищення кваліфікації та перенавчання;
ж) створювати додатково у разі необхідності за погодженням з Мінпраці підприємства, установи та організації державної служби зайнятості;
з) відвідувати підприємства, установи і організації для контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення і вирішення питань, пов'язаних із соціальним захистом громадян;
і) одержувати від громадянина довідку про стан здоров'я, якщо це потрібно при направленні на підготовку і перепідготовку для оволодіння відповідною професією (спеціальністю);
к) вносити в установленому порядку пропозиції про притягнення до відповідальності службових осіб, винних у порушенні законодавства про зайнятість населення;
л) стягувати відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі:–
відмови у прийнятті на роботу громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у межах установленої броні;–
використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості;–
посередництво у працевлаштуванні за кордоном без ліцензії, виданої Державним центром зайнятості Мінпраці;–
неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, як це передбачено пунктом 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення".
м) стягувати з підприємств, установ та організацій усіх форм власності суми прихованих або занижених обов'язкових зборів і недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення;
н) компенсувати підприємствам, установам та організаціям до 50 відсотків витрат на перепідготовку працівників, які підлягають скороченню у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у разі їх працевлаштування;
о) припиняти дію наказів, інструкцій та інших рішень підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що суперечать законодавству про зайнятість населення. У необхідних випадках вносити до вищестоящих органів пропозиції про їх скасування;
п) стягувати з підприємств, установ та організацій суми витрат, пов'язаних із працевлаштуванням, професійною підготовкою, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю у разі відмови у прийнятті на роботу спеціалістів, які раніше були ними заявлені.
Державна служба зайнятості може надавати у встановленому порядку підприємствам, установам і організаціям за договорами платні послуги, не пов'язані з забезпеченням зайнятості населення, із зарахуванням одержаних коштів і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості до державного фонду сприяння зайнятості населення і спрямуванням до 25 процентів цих коштів на розвиток служби зайнятості та матеріальне заохочення її працівників. Порядок витрачання коштів визначається Мінпраці.
Директор Державного центру зайнятості Мінпраці призначається цим Міністерством, директори центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних. Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості – Мінпраці за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Порядок призначення керівників інших підрозділів державної служби зайнятості встановлюється Мінпраці.
Фонд оплати праці державної служби зайнятості визначається виходячи із загальної чисельності працюючих у державній службі зайнятості та діючих умов оплати праці працівників цієї служби.
Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, передбачених на ці цілі.
Структура, штатний розпис і кошторис на утримання Державного центру зайнятості Мінпраці затверджуються цим Міністерством, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості – Державним центром зайнятості Мінпраці.
Державний центр зайнятості Мінпраці як учасник зовнішньоекономічних зв'язків має право в установленому порядку відкривати інвалютний рахунок в установах банків.
Державний центр зайнятості Мінпраці, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські і районні у містах центри зайнятості є юридичними особами і мають печатку із зображенням Державного Герба України.
3.5. Контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення
Відповідно до Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі – інспекція) входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.
У своїй діяльності інспекція керується Конституцією України, Законом України "Про зайнятість населення", цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами і працює у взаємодії з державною податковою адміністрацією, правоохоронними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Інспекція складається з інспекції Державного центру зайнятості Мінпраці, інспекцій центрів зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості на правах підрозділів відповідних центрів зайнятості [4].
У містах з населенням понад 500 тис. чоловік може створюватися структурний підрозділ інспекції обласного центру зайнятості. В інших містах, а також у районах вводиться посада інспектора інспекції обласного центру зайнятості.
Начальники інспекцій призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому Мінпраці.
Начальник інспекції (інспектор) з питань застосування законодавства про зайнятість населення підпорядковується керівникові вищестоящої інспекції.
Основними завданнями інспекції є:–
здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість;–
забезпечення громадянам прав і гарантій