Реферат на тему:
Досвід США по застосуванню процедур банкрутства
1. Вступ
Дана стаття присвячена розгляду й аналізу глави 11 Закону про банкрутство Сполучених Штатів Америки.
Глава 11 Закону про банкрутство Сполучених Штатів Америки дає можливість підприємствам, які зазнають фінансових проблем, провести фінансову реструктуризацію та продовжити основну діяльність, зберегти робочі місця, сплатити борги перед кредиторами і заробити прибуток для своїх акціонерів.
Глава 11 дозволяє зберегти підприємство боржника як цілісний майновий комплексу (принцип безперервності діяльності підприємства), яку було би втрачено у разі ліквідації.
Глава 11 також дозволяє керівництву та власникам боржника, котрі, як правило, краще за інших знають своє підприємство, зберегти за собою управління активами і діяльністю підприємства доти, поки вони ведуть переговори про реструктуризацію підприємства.
Боржник і кредитор дістають користь від законної процедури ведення переговорів, на яких присутні всі заінтересовані сторони і діють відомі усім сторонам правила та процедури, що визначають провадження у справі про банкрутство відповідно до глави 11.
Глава 11 дозволяє боржнику відстрочити чи зменшити борги, знизити поточні витрати і здійснити інші кроки щодо відновлення платоспроможності.
Застосування Закону про банкрутство є ключем до успішної реорганізації.
2. Як працює глава 11 - реальний механізм дії
2.1. Клопотання про банкрутство
2.1.1. Примусове
Переважна більшість заяв про порушення справ про банкрутство у США подаються боржниками. Клопотання, які подаються кредиторами, називаються "Клопотаннями про примусове банкрутство".
З клопотанням про примусове банкрутство можуть звернутися три чи більше кредиторів, які мають вимоги, що не залежать від умовних зобов'язань і не є предметом істинного спору. Сума незабезпечених вимог має складати не менше 10,775 доларів США.
Клопотання про примусове банкрутство починається з повідомлення боржника. Боржник зобов'язаний подати відзив протягом двадцяти днів, інакше він автоматично програє, і суд винесе ухвалу про визнання боржника банкрутом без проведення наступних слухань.
Якщо боржник надасть відзив, в якому містяться заперечення щодо клопотання (вимог) кредиторів, то суд проведе слухання, щоби вирішити, чи слід порушувати провадження у справі.
Період між поданням клопотання про примусове банкрутство та проведенням судових слухань щодо доцільності визнання боржника банкрутом
називається "Проміжним періодом". У цей період боржник зберігає за собою повний контроль над своїми активами і продовжує звичайну діяльність підприємства.
Протягом проміжного періоду діє автоматична заборона для всіх кредиторів вживати будь-яких заходів щодо стягнення боргу з боржника.
Під час слухань суд винесе ухвалу про задоволення вимог кредиторів, але тільки в тому випадку, коли кредитори доведуть, що боржник не сплачує по своїх зобов'язаннях, які також не є предметом істинного спору, і настав строк їх погашення.
Якщо кредитори одержать позитивне рішення щодо свого клопотання про примусове банкрутство, суд винесе ухвалу, згідно з якою в боржника буде 15 днів для надання документів, в яких має міститися вся фінансова інформація щодо боржника.
Якщо кредитори не нададуть достатніх доказів, суд відхилить клопотання про примусове банкрутство, й автоматичну заборону буде знято. У разі, якщо суд також виявить, що клопотання про примусове банкрутство було подано неналежним чином, наприклад, якщо ініціатором порушення справи про примусове банкрутство виступає один кредитор, який бажає використати примусове банкрутство як інструмент для стягнення боргу, або коли конкурент придбав кредиторську вимогу з єдиною метою усунути боржника з бізнесу, то суд може провести оцінку завданої шкоди чи збитків від штрафів/ санкцій та витрат на найняття адвокатів і зобов'язати кредиторів, що подали клопотання, відшкодувати таку шкоду, збитки і витрати.
2.1.2. Добровільне клопотання
Клопотання, яке подає боржник в суд у справах банкрутства, називається "Клопотанням про добровільне банкрутство". Негайно після подачі добровільного клопотання боржником суд приймає рішення про задоволення вимог кредиторів і порушенні справи про банкрутство боржника. Клопотання повинне містити таку стандартну інформацію:
Найменування боржника;
Податковий ідентифікаційний номер;
Місцезнаходження активів;
Опис активів;
Назву, адреси та черговість кредиторів;
Детальну бюджетну інформацію про щомісячні доходи і витрати;
Звіт щодо фінансового становища;
Документи щодо валового доходу в минулому;
Місцезнаходження документації підприємства;
Імена посадових осіб, директорів та акціонерів.
2.1.3. Боржник у володінні
Одразу після подачі добровільного клопотання або після винесення судом у справах банкрутства ухвали щодо клопотання про примусове банкрутство, боржник стає новим суб'єктом, який називається "Боржник у володінні".
"Боржник у володінні" бере на себе повний контроль над діяльністю боржника та його активами на весь період реорганізації згідно з главою 11.
3. Права та обов'язки
3.1. Права та обов'язки "боржника у володінні" включають:
Звітність щодо майна;
Вивчення вимог кредиторів і подання заперечень проти них;
Подання інформаційних звітів;
Подання щомісячних звітів щодо діяльності, доходах і витратах;
Подання податкових декларацій;
Подання вищезазначених документів для їх вивчення під присягою державною довіреною особою США та кредиторами;
Залучення, у разі затвердження судом, адвокатів, бухгалтерів, оцінювачів, аукціоністів, брокерів та інших експертів, які допомагають "боржнику у володінні" в його роботі щодо реорганізації.
3.2. Здійснення звичайної діяльності підприємства
Відповідно до глави 11 "боржник у володінні" автоматично дістає право проводити звичайну діяльність підприємства.
Боржник може використовувати, продавати або здавати в оренду майно підприємства в ході "звичайної діяльності" підприємства, не потребуючі на це дозволу суду.
Боржнику дозволяється приймати обгрунтовані рішення для ведення справ підприємства в ході його звичайної діяльності без втручання збоку.
3.3. За межами звичайної діяльності підприємства
У разі, коли "боржник у володінні" пропонує використати, продати чи здати в оренду майно, що виходить за межі звичайної діяльності підприємства, він зобов'язаний сповістити про це своїх кредиторів і одержати схвалення суду.
3.4. Грошова застава
Якщо "боржник у володінні" збирається продовжувати використовувати свої грошові кошти, договірні інструменти, цінні папери або дебіторську заборгованість, які є забезпеченням для кредитора,