У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


боржника від керування бізнесом, призначення конкурсного керуючого. Проте слід зазначити, що тепер конкурсне провадження - це лише одна з процедур. Напрямок процедур - ліквідація чи реорганізація - залежить від волевиявлення всіх учасників даного процесу.

Питання (актуальне і для боржника, і для кредитора), що робити в конкретній ситуації: чи укладати позасудову угоду, чи ініціювати реабілітаційні процедури, чи клопотатися відносно ліквідації - вирішується на основі аналізу багатьох факторів. Переваги позасудових угод у порівнянні з реабілітаційними процедурами такі: невисока вартість, можливість уникнути широкого розголосу фінансового становища боржника й пов'язаної з цим втрати у курсі акцій, можливість продовжувати роботу компанії без потрясінь, щоб не віднаджувати потенційних контрагентів. Недоліки: важко переконати всіх кредиторів укласти позасудову угоду (тому на практиці кредитор із значною сумою вимог - як правило, банк - один підписує угоду з боржником, а для інших кредиторів умови виконання зобов'язань залишаються незмінними, і вони можуть навіть не знати про проблеми боржника); неможна включити правові механізми процедур неспроможності (мораторій на дії кредиторів, відмова від виконання діючих договорів, спеціальні умови визнання недійсності угод тощо). У разі, коли фінансовий стан боржника відносно благополучний, тобто, є реальна можливість відновлення платоспроможності, укладення позасудової угоди цілком можливе.

Здебільшого, в економічно розвинутій державі з упорядженою системою фінансової звітності суб'єкт стає неплатоспроможним у наслідок системних прорахунків керівництва. Тому перед прийняттям рішення щодо підтримки боржника необхідно провести ретельний аналіз його бізнесу. Цілком можливо, що в деякому конкретному випадку значно ефективніше буде оперативно задовольнити вимоги кредиторів, замість фінансувати безперспективне підприємство, зберігаючи застарілу виробничу базу, й у той же самий час погіршуючи фінансове становище кредиторів.

Для того, щоб спробувати зберегти підприємство, яке стало неплатоспроможним, треба зважити, в який спосіб і за чий рахунок здійснюватиметься його реабілітація. Всі заінтересовані особи (кредитори, державні органи, наймані працівники) бажали б отримати якомога більш повне та швидке задоволення своїх вимог.

Вибір найбільш підходящої процедури здійснюється шляхом проведення експертної оцінки результатів кожної з можливих процедур (конкурсне провадження, зовнішнє керування, мирова угода).

Експертна оцінка підсумків конкурсного провадження може бути визначена як оцінка вартості конкурсної маси та міри задоволення конкурсних кредиторів у конкурсному провадженні.

Аналіз та експертна оцінка майна, що належить боржнику, дає можливість оцінити найвірогіднішу вартість реалізації конкурсної маси боржника.

Слід також зважати на те, що підготовка до продажу та реалізація майна боржника вимагатимуть витрат, які становлять, як показує практика, приблизно 10 - 30 відсотків від вирученої суми. Крім витрат на підготовку, що передуватиме продажу, та реалізацію майна, до позачергових витрат слід віднести судові витрати, витрати, пов'язані з виплатою винагороди арбітражним керуючим, поточні комунальні й експлуатаційні платежі боржника, й до того ж задовольняються вимоги кредиторів по зобов'язанням боржника, що виникли під час нагляду та конкурсного провадження (п.1 ст.106 Закону Російської Федерації “Про банкрутство (неспроможність)” (далі - Закон).

Такі витрати можна оцінити як в абсолютному обчисленні, так й у відносному; як свідчить практика, це становить не менше за 10% від конкурсної маси. Крім того, для сплати вихідних допомог працівникам боржника теж знадобляться грошові кошти.

Слід не випускати з уваги можливість наявності в боржника кредиторів третьої черги, тобто, заставних кредиторів, вимоги котрих у частині, забезпеченій заставою, мають перевагу при задоволенні перед іншими конкурсними кредиторами п'ятої черги.

Таким чином, з урахуванням заборгованості по заробітній платі, заборгованості перед заставними кредиторами, а також перед бюджетом, що створилися до початку конкурсного провадження, обраховується сума, можлива до виплати кредиторам п'ятої черги.

Виходячи із змісту процедури зовнішнього керування, по закінченні строку зовнішнього керування вимоги кредиторів повинні бути погашені в повному обсязі. Аналізуючи результати даної процедури, треба зважати на строки зовнішнього керування (вони можуть бути довшими за термін конкурсного провадження), й також на необхідність погашення суми вимог кредиторів із врахуванням нарахованого відсотка відповідно до статті 70 Закону. Теж слід зважати на можливість накопичення грошових сум для погашення вимог кредиторів або за рахунок внутрішніх ресурсів, чи за рахунок залучення коштів третіх осіб, або ж у результаті продажу майна (бізнесу) підприємства, що є різними стратегіями проведення процедури зовнішнього керування, чому буде присвячена окремий розділ цієї статті.

Прогностичні розрахунки за двома варіантами повинні показати суму вимог конкурсних кредиторів, які підпадають під дію мирової угоди.

Умовою ухвалення мирової угоди арбітражним судом є погашення боржником заборгованості перед кредиторами першої та другої черг: по вимогах громадян, перед якими боржник несе відповідальність внаслідок заподіяння шкоди життю чи здоров'ю; по зобов'язанням щодо виплати вихідних допомог та оплати праці особам, які працюють за трудовими договорами, щодо виплати авторських винагород за договорами. При укладанні мирової угоди необхідно зважати на думку заставних кредиторів, а також на ту обставину, що після її укладення може бути проведено реструктуризацію заборгованості перед бюджетом і позабюджетними фондами, бо на даний вид заборгованостей мирова угода згідно із Законом не поширюється. Заборгованість по обов'язковим платежам не є заборгованістю по грошовим зобов'язанням, кредитори четвертої черги (бюджет і позабюджетні фонди) не є конкурсними кредиторами і в питанні укладання мирової угоди права голосу не мають. Маючи на увазі, що на вимоги кредиторів четвертої черги мирова угода не поширюється (бо зобов'язання щодо сплати податків та платежів у позабюджетні фонди є публічним обов'язком і випливають із вимог податкового законодавства), в разі неврегулювання стосунків із податковими органами виникає ризик ініціювання з їхнього боку нової справи про банкрутство.

У рамках


Сторінки: 1 2 3