Відповідно до інших актів законодавства за всіма пра-цівниками зберігається їх середній заробіток за місцем роботи у випадках: участі в судових засіданнях (народні засідателі, експерти, свідки); участі їх як делегатів у ро-боті з'їздів, конференцій та в інших заходах; участі в роботі урядових та інших комісій, змаганнях тощо. Крім збереження середнього заробітку, працівники, що викону-ють державні або громадські функції, мають право на відшкодування витрат на переїзд і найом жилого примі-щення, а за певних умов їм виплачуються й добові.

2.2. Сутність гарантій трудових прав громадян, які призиваються на строкову військову службу і здійснюють військових обов’язок

Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" встановлено ряд гарантій трудових прав громадян, які призиваються на строкову військову службу і здійснюють військовий обов'язок.

Ці гарантії діють починаючи з періоду підготовки грома-дянина до призову на військову службу. Згідно із ст. 13 Закону за громадянами, які проходять підготовку до вій-ськової служби в оборонно-спортивних, оздоровчих табо-рах, навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України з відривом від виробництва, на весь час виконання цих обов'язків, включаючи час проїзду в обидві сторони, зберігаються місце роботи, займана посада і середній заробіток.

Витрати по найму житла на період навчання зазначених осіб, вартість проїзду до місця навчання (зборів) і назад та середній заробіток за цей період оплачуються військовими комісаріатами, які направили цих громадян для підготовки до військової служби.

Відповідно до ст. 26 цього Закону за військовослужбов-цями строкової служби і курсантами військових навчальних закладів, які звільняються (відчислюються) з військової служби (навчальних закладів) за станом здоров'я або сімейними обставинами, зберігається право на попереднє місце роботи (посаду) протягом трьох місяців з дня призову чи зарахування на військову службу, не враховуючи часу проїзду до місця постійного проживання.

У цих випадках для поновлення на попередній роботі (посаді) звільненого з військової служби військовослуж-бовця чи відчисленого через зазначені підстави курсанта військового навчального закладу власник підприємства, ус-танови, організації або уповноважений ним орган вправі на підставах, передбачених п. 6 ст. 40 КЗпП, в установленому порядку розірвати трудовий договір з працівником, що був прийнятий на роботу (посаду), яку раніше виконував гро-мадянин, звільнений з військової служби. У разі відмови в наданні останньому попередньої роботи, він може звер-нутись до районного (міського) суду з позовом про понов-лення на роботі.

Законом (ст. 29) установлено також, що за військово-зобов'язаними, призваними на збори, зберігаються на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх прове-дення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток. Збереження середнього заробітку здійснюється за рахунок коштів Міністерства оборони України та інших військових формувань. Зазначені особи не підлягають звільненню з роботи з ініціативи власника (уповноважено-го органу) підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкування і форм власності, крім випадків повної ліквідації останніх.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберіга-ються місце роботи, посада, а з дня закінчення зборів замість заробітної плати виплачується допомога по тимча-совій непрацездатності відповідно до чинного законодавст-ва. За військовозобов'язаними, які тимчасово не працюва-ли на день залучення до зборів, зберігається право на виплати, передбачені законодавством про зайнятість. За весь період зборів, включаючи час проїзду до місця прове-дення зборів і назад, цим військовозобов'язаним випла-чується грошове забезпечення у розмірі мінімальної за-робітної плати за місцем проходження зборів.

Трудові гарантії є і для тих громадян, які проходять альтернативну службу замість військової. Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу" (ст. 3) перед-бачено, що за громадянином, який проходить альтернатив-ну службу, зберігається попередня робота (посада), яку він виконував (займав) до призову, а в разі її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому ж або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, органі-зації. Він користується переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату праців-ників протягом двох років з дня звільнення з альтернатив-ної служби.

У випадку відмови у працевлаштуванні особа, яка звіль-нилась із строкової військової чи альтернативної служби, може згідно із ст. 232 КЗпП звернутись до районного (міського) народного суду з позовом до підприємства, уста-нови, організації про укладення трудового договору (надан-ня роботи).

Попередня робота (посада) в цих випадках надається, якщо вона є вакантною або коли її виконує (займає) особа, з якою укладено строковий трудовий договір на період проходження служби працівником, призваним на строкову військову чи альтернативну службу.

2.3. Гарантії і компенсації щодо проїзду у разі направлення на роботу в іншу місцевість

Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.

Відповідно до ст. 120 КЗпП працівникам у разі переве-дення їх на іншу роботу, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім'ї; витрати по перевезенню майна; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на само-го працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає; заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.

Працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийняттям їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу міс-цевість, виплачуються компенсації і надаються ті ж га-рантії,