При відрахуваннях із заробітної плати за кількома вико-навчими документами за працівником, у всякому разі, повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.

Вказані обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт, стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, ком-пенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавст-вом не звертається стягнення.

2.7. Гарантії працівникам, направленим

у від-рядження в межах України та СНД

Частково це питання висвітлено у відповіді на запитан-ня № 22 цієї глави. Наведемо подробиці.

Законодавством, зокрема, передбачено строк виплати до-бових відрядженому працівникові у разі його тимчасової непрацездатності за місцем відрядження. Цей строк не може бути більше двох місяців. Якщо ж працівник перебу-ває при цьому на стаціонарному лікуванні, йому виплачу-ються добові, а витрати на найом жилого приміщення — не виплачуються (п. 14 Інструкції про службові відряд-ження в межах України та на території держав — учас-ниць СНД — в редакції наказу Мінфіну України від 31 січня 1996 р. № 16). Факт тимчасової непрацездатності має бути підтверджений відповідними документами. За період хвороби працівникові виплачують також допомогу у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю на загальних підставах.

Якщо працівник, перебуваючи у готелі, користувався додатковими послугами (телевізор, холодильник, праска), то ці послуги теж оплачуються. У п. 11 Інструкції сказано: "Підприємства відшкодовують працівникам, відрядженим у межах України, витрати по найму житлового приміщення за умови подання документів у розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються у готелях".

У разі відсутності документів, що підтверджують витрати на найом жилого приміщення, зазначені витрати можуть відшкодовуватись відрядженому в межах України пра-цівникові в розмірах, визначених керівником підприємства, але не більше 2 гривень 60 коп. на добу. Бронювання місця у готелях також відшкодовується — у половинному розмірі (50%) його вартості — згідно з поданими документами.

За кожен день перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові і неробочі дні та час перебування у дорозі, йому мають виплатити добові у розмірі 4 гривні. При цьому день вибуття у відрядження і день прибуття з нього враховуються як два дні. Якщо ж працівника було відряджено на один день або у місцевість, звідки він має можливість щоденно поверта-тися до місця постійного проживання, добові сплачуються у половинному розмірі від вищенаведеної норми. Питання щодо можливості повернення працівника до домівки, як і інші, з ним пов'язані, вирішує власник чи уповноважений ним орган (пп. 9, 10 Інструкції).

2.8. Порядок здійснення відрахування

у зв'язку з тимча-совою непрацездатністю

Порядок оподаткування доходів громадян визначено Де-кретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян". У ст. 5 (п. 1 "а") Декрету визначено, що до складу сукупного доходу, одержаного громадянами в період, за який здій-снюється оподаткування, не входить допомога по держав-ному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, крім допомоги з тимчасової непрацездат-ності, включаючи допомогу по догляду за хворою дитиною.

На відміну від інших допомог та виплат, які проводяться з Фонду соціального страхування, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про порядок затвердження порядку обчислення середньої за-робітної плати", допомога з тимчасової непрацездатності надається лише працюючим громадянам за місцем їхньої роботи, де провадиться відрахування до Фонду соціального страхування і соціального забезпечення, і є відшкодуванням їхнього середнього заробітку за дні непрацездатності та дні догляду за хворою дитиною.

Сума цієї допомоги входить до середнього заробітку пра-цюючих з того місяця, за який вона виплачена, і врахо-вується при обчисленні середнього заробітку при нараху-ванні оплати щорічної відпустки та пенсій.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, нарахова-на за лікарняним листком, не обкладається прибутковим податком, її слід розглядати як підвищення соціальних гарантій для вагітних жінок.

2.9. Порядок стягнення аліментів із заробітної плати працівника

Це питання врегульоване постановою Кабінету Міністрів України "Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів" від 26 лютого 1993 р. № 146. У п. 2 постанови говориться: встановити, що із зобов'язаних сплачувати аліменти осіб, які виїжджають за кордон для постійного проживання у держави, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться до виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття, виходячи із їхньої за-робітної плати за останній місяць роботи на момент від'їзду, або ж з п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.

Зазначеною постановою затверджено також Перелік ви-дів заробітку (доходу), що підлягають облікові при відра-хуванні аліментів. Зокрема, визначено:

утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з:

1) основної заробітної плати за посадовим окладом, та-рифною ставкою, відрядними розцінками тощо;

2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;

3) грошових і натуральних премій;

4) оплати за надурочну роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;

5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невико-ристану відпустку;

6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;

7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підпри-ємств та організацій;

8) винагород, що