Відповідно до статті 15 Закону України "Про судову експертизу" науко-во-дослідні установи судової експертизи (далі — установи) проводять судову експертизу за рахунок замовника.

Вартість проведення експертизи, а також досліджень, що призначаються за кримінальною справою, визначається за домовленістю між установою і за-мовником і складається із собівартості проведеної роботи (заробітна плата, оплата відрядження, вартість матеріалів, накладні витрати), а також рентабель-ності у межах 25 відсотків собівартості.

У разі виклику працівника установи до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи до суду для виконання функцій, передбачених стаття-ми 128і і 270і Кримінально-процесуального кодексу України, установі відшко-довується сума заробітної плати працівника за час виконання зазначених функцій і сума оплати відрядження.

Висновки

Отже, з вищесказаного можна зробити наступні висновки:

Гарантії — це передбачене законодавством збереження за працівником місця роботи, заробітку або пільг і переваг, якщо він через поважну причину не виконує трудових обов'язків. Компенсації — це відшкодування витрат, по-несених працівником у зв'язку з виконанням трудових обов'язків.

Законодавство передбачає такі основні види гарантій і компенсацій: а) на час виконання державних або громад-ських обов'язків; б) при переїзді на роботу в іншу міс-цевість; в) при службових відрядженнях; г) при направ-ленні для підвищення кваліфікації; д) при направленні на обстеження до медичного закладу; е) для донорів; є) за зношування інструментів, належних працівникам; ж) для винахідників і раціоналізаторів.

Гарантійні виплати — це суми, що зберігають праців-нику заробітну плату (повністю або частково) за час, коли він з поважних причин, передбачених законом, звільняється від виконання трудових обов'язків і за ним зберігається місце роботи.

Гарантійні доплати — це суми, які виплачуються по-над заробітну плату працівникові при скороченні робочого часу або переведенні на іншу роботу у встановлених зако-ном випадках. Ці виплати не є заробітною платою, але тісно з нею пов'язані: 1) здійснюються з фонду оплати праці; 2) розмір їх, як правило, порівнюється з тими самими показ-никами, що і заробітна плата.

До основних гарантійних виплат належать:

1) виплати працівникам за час виконання державних або громадських обов'язків (ст. 119 КЗпП);

2) виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст. 120 КЗпП);

3) виплати при службових відрядженнях (ст. 121 КЗпП, постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 p. №663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

4) виплати за час підвищення кваліфікації з відривом від виробництва (ст. 122 КЗпП, постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 p. №695 "Про гарантії і компен-сації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших про-фесій з відривом від виробництва");

5) виплати за час перебування в медичному закладі на обстеженні (ст. 123 КЗпП);

6) виплати донорам (ст. 124 КЗпП, ст. 9 Закону України від 23 червня 1995 p. "Про донорство крові та Ті компонентів");

7) виплати працівникам — авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропо-зицій (ст. 126 КЗпП);

8) виплати за участь в колективних переговорах і підго-товці проекту колективного договору або угоди (ст. 12 За-кону України "Про колективні договори і угоди");

9) виплати незалежним посередникам, членам примир-них комісій і трудових арбітражів під час роботи в примир-них органах, тобто за участь у вирішенні колективного трудового спору (ст. 14 Закону України "Про порядок вирі-шення колективних трудових спорів (конфліктів)").

Гарантійні доплати виплачуються працівникові у разі зниження заробітку. До основних видів гарантійних доплат належать:

1) доплати неповнолітнім працівникам (ст. 194 КЗпП);

2) доплати при переведенні працівника на іншу роботу і переміщенні (при переведенні на іншу нижчеоплачувану роботу і переміщенні — ст. 114 КЗпП, при переведенні на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, — ст. 178 КЗпП) та в інших випадках.

Компенсаційні виплати — це суми, які виплачуються працівникам понад оплати за працю для компенсації ви-трат, пов'язаних з виконанням ними своїх трудових обо-в'язків, а також витрат у зв'язку з переїздом при прий-нятті на роботу в іншу місцевість. До основних видів ком-пенсаційних виплат потрібно віднести:

1) виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст. 120 КЗпП, постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 p. №255 "Про гарантії і компенсації при пе-реїзді на роботу в іншу місцевість");

2) витрати на відрядження при направленні в службове відрядження (ст. 121 КЗпП, постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 p. №663 "Про норми відшкодуван-ня витрат на відрядження в межах України та за кордон");

3) компенсацію за зношування інструментів, що належать працівникам (ст. 125 КЗпП);

4) виплати при призові на військову службу або про-ходженні військових зборів (статті 21, 29 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу");

5) при направленні для підвищення кваліфікації, підго-товки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 p. №695 "Про гарантії і компенсації для пра-цівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відри-вом від виробництва");

6) компенсацію витрат за використання особистих легко-вих автомобілів для службових поїздок (Норми витрат на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за ви-користання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання, затверджені наказом