В правовiй лiтературi питання про родовий об"ект хулiганства е спiрним. Ряд авторiв визнають родовим об"ектом хулiганства суспiльний порядок. Даньшин И.Н. Уголовно-правовая охрана общественного порядка. М.: Юр.лит. 1973. с.18.

На думку ж авторiв одного з пiдручникiв Особливоi частини кримiнального права, родовим об"ектом злочинiв об"еднаних в десятiй главi Кримiнального кодексу, е сукупнiсть близьких мiж собою суспiльних вiдносин, що складають змiст громадського порядку, громадськоi безпеки i здоров"я населення. Советское уголовное право. Особенная часть. М.: Юр.лит.1988. с.494.

На мою думку, найбiльш обгрунтованою е позицiя авторiв, що виз---нають родовим об"ектом хулiганства громадський порядок. Ця позицiя базуеться по-перше на тому, що поняття громадський порядок, громадська безпека i здоров"я населення не тотожнi i навiть не однорiднi, хоча близькi i взаемообумовленi. Кожному з них притаманна певна самостiйнiсть. По друге, в дiйсностi нi один iз злочинiв, передбачених главою десятою не посягае одночасно на громадський порядок, громадську безпеку i здоров"я населення. В той час, кожному з цих злочинiв притаманна певна самостiйнiсть,тобто, якщо громадський порядок втiлюеться в створеннi стану громадського спокою, прийнятих зовнiшнiх умов життедiяльностi людей, що забезпечуе нормальний ритм суспiльного життя, то громадська безпека проявляеться в створеннi безпечних умов при користуваннi джерелами пiдвищеноi небезпеки i проведеннi робiт пiдвищеноi небезпеки, а народне здоров"я - це вiдособлена група суспiльних вiдносин, що виникають i складаються при реалiзацii належних населенню сукупних фiзичних i психiчних благ, що забезпечують нормальне функцiонування i розвиток людськоi спiльностi. Яценко С.С. Ответственность за преступления против общественного порядка. К.:Вища школа. 1976. с.20.

Таким чином, на мою думку, родовим об"ектом хулiганства слiд вважати лише громадський порядок.

Пiд безпосереднiм об"ектом злочину розумiють суспiльне вiдношення, якому спричиняе збитки, наносить шкоду конкретний злочин. Безпосереднiй

об"ект е частиною родового об"екту. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть. Днепропетровск.: «Пороги» 1992. с.31. Встановлення його при квалiфiкацii злочину е обов"язковим. По безпосередньоому об"екту проводиться розмежування подiбних складiв злочинiв.

В правовiй лiтературi iснують рiзнi точки зору про те, що вважати безпосереднiм об"ектом хулiганства. Так, на приклад, В.I. Ткаченко, П.I.Грiшаев, Б.В.Здравомислов вважають, що безпосереднiм об"ектом хулiганства, завжди е громадський порядок. Советское уголовное право. Особенная часть. М.: Юр.лит.1988. с.495. На думку iнших вчених, безпосереднiм об"ектом хулiганства, крi громадського порядку, слiд визнати також правила спiвжиття (А.А.Герцензон), Герцензон А.А. Уголовное право и социология. М.: Юр.лит. 1972. с.92. громадську безпеку (Н.Ф.Кузнецов) Советское уголовное право. Особенная часть. М.: МГУ.1971. с.365. та iнше.

Бiльшiсть вчених - юристiв вважають все ж таки об"ектом хулiганства громадський порядок, тобто взаемовiдносини громадян мiж собою i суспiльством, заснованi на правилах спiвжиття. I на мiй погляд це е вiрне твердження, так як важко уявити громадський порядок, який би не опирався на суворе дотримання правил спiвжиття. Слiд також погодитись i з тим, що хулiганство може наносити шкоду не тiльки громадському порядку але й здоров"ю, честi i гiдностi окремих громадян, а також державнiй, колективнiй i приватнiй власностi. Але не слiд ототожнювати безпосереднiй об"ект злочину з будь-якими суспiльними вiдносинами, яким злочин може нанести шкоду. Так, при хулiганствi порушуеться громадський порядок, а здоров"ю громадян власностш та iншим вiдносинам шкода може бути i не нанесена.

Тому, на мою думку, безпосереднiм об"ектом хулiганства слiд вважати громадський порядок. Дане твердження опираеться також i на диспозицiю статтi 206 КК Украiни, з тексту якоi видно, що хулiганство - умиснi дii, що грубо порушують громадський порядок.

Для правильного застосування ст. 206 КК Украiни треба чiтко зрозумiти, що ж охоплюеться поняттям "громадський порядок". Законодавець не дав чiткого поняття. Воновироблене в наукових працях вчених - юристiв, i iснуе багато рiзних визначень громадського порядку.

Всю сукупнiсть визначень I.Н.Даньшин роподiляе на три групи:

а) поняття громадського порядку в широкому розумiннi;

б) поняття громадського порядку у вузькому розумiннi;

в) тлумачення громадського порядку за допомогою iнших або описання його з допомогою однiеi, i до того ж не головноi ознаки. Даньшин И.Н. Уголовно-правовая охрана общественного порядка. М.: Юр.лит. 1973. с.16.

Що стосуеться поняття громадського порядку в широкому розумiннi, то тут також не мае едностi серед вчених. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiе пiд громадським порядком в широкому розумiннi весь лад, всю систему громадських вiдносин, iснуючих в суспiльствi, що органiзовуеться i пiдтримуеться в державi Горбунова О.Н. К вопросу об определении понятия общественный порядок в советской науке административного права. Инструк.: МГУ. 1967.с.17-18.. В.I.Ткаченко вважае, що громадський порядок - це сукупнiсть вiдносин, що регулюються правом, нормами i правилами спiвжиття. Советское уголовное право. Особенная часть. М.: Юр.лит.1988. с.496. М.Л.Наклович висловлюе думку, що пiд громадським порядком в широкому розумiннi потрiбно розумiти врегульовану юридичними нормами i правилами спiвжиття сукупнiсть громадських вiдносин, що склалися в державi i ставлять своею метою подальший розвиток i укрiплення цих вiдносин. Наклович М.Л. Кримінільно-правова боротьба з хуліганством. Л.:Вища школа. 1974.с.23. Висловлюються i iншi визначення. Але iх аналiз доводиться в загальному до того, що прихильники погляду на громадський порядок у широкому розумiннi вважають, що вiн складаеться при здiйсненнi не тiльки правових норм, але й iнших правил поведiнки - правил спiвжиття, норм моралi i т.п.

Визначення громадського порядку у широкому значеннi е неконкретним. I.Н.Даньшин вважае, що у широкому розумiннi поняття громадського