Кровна помства існувала тільки за навмисне вбивство, а за ненавмисне - грошову компенсацію родичам вбитого. За протиправні діяння відповідали особи, які досягли 15-18 років. Оп'яніння, яке було причиною втрати пам'яті, звільняло від кримінального покарання.
Мусульманському праву відома необхідна оборона і крайня необхідність. Потерпілий міг вбити злодія або грабіжника щоб повернути своє майно.
Друга група злочинів - худуд (віровідступництво), порушення шлюбної вірності, п'янство, дача неправдивих показів, а також крадіжки та грабежі). За ці злочини призначалася смертна кара, відрізання рук, ніг. За порушення шлюбної вірності Коран виносив покарання - сто ударів кнутом, а жінці додатково - пожиттєве домашнє утримання.
Каяття звільняло від покарання по цій групі злочинів.
Третя група злочинів - посягання на державний устрій. За ці злочини передбачалася кара в вигляді позбавлення волі, конфіскацію майна і права носити чалму.
Література
Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001.
Сборник документов по всеобщей истории государства и права / Сост. К.Е.Ливанцева. – Л., 1987.
Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / Под ред.З.М.Черниловского. – М., 1984.
Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К., 2003.
Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Практикум. – Вид. 2-е. – К., 2003.