безперешкодно спілкуватись віч-на-віч зі своїм довірителем, підозрюваним, обвинува-ченим, підсудним, навіть у випадку, коли вка-зані особи перебувають під вартою;—

заявляти клопотання, подавати скарги на неправомірні дії суду, органів влади, посадо-вих осіб, які обмежують права адвоката при виконанні ним своїх професійних обов'язків або права та законні інтереси його клієнта;—

застосовувати у своїй діяльності технічні засоби;—

за згодою клієнта запитувати думку спе-ціаліста для вирішення питань, які вимагають наявності спеціальних знань в галузі науки, техніки, мистецтва та інших сферах діяльності;—

надаючи правову допомогу, адвокат ко-ристується свободою слова в усній та письмо-вій формі, висловлювання адвоката, які тор-каються честі та гідності іншої сторони спору, її представника, обвинувача, захисника, свід-ка, потерпілого, експерта, перекладача, але не порушують Правил професійної етики адво-катів, не підлягають переслідуванню.

Адвокат не може (ст. 18 Закону):—

надавати юридичну допомогу особі, як-що:

1. він брав участь у справі в якості судді, прокурора, слідчого, особи, що проводила

дізнання, експерта, спеціаліста, перекладача, свідка, понятого;

2. надає або надавав раніше юридичну допо-могу в цій самій справі особам, інтереси яких протирічать інтересам його клієнта;

3. у розслідуванні або розгляді справи бере чи брала участь посадова особа, яка знаходи-ться з адвокатом у родинних стосунках;—

діяти проти законних інтересів свого клієнта, займати не погоджену з ним правову позицію, відмовлятись без поважних причин від прийнятого на себе захисту підозрювано-го, обвинуваченого, підсудного;—

визнавати доведеною вину свого підзахи-сного, якщо останній її заперечує, визнання вини підзахисним не позбавляє адвоката пра-ва оспорювати це та вимагати виправдання за недоведеністю вини;—

купувати або в інший спосіб набувати як на своє ім'я, так і під видом набуття для інших осіб, майно, яке є предметом спору, а також права фізичних та юридичних осіб, що звер-нулись до нього по допомогу, є його клієнта-ми;—

відмовлятись від надання юридичної до-помоги, якщо остання надається за призна-ченням, а не за договором.

Будь-який адвокат у Республіці Білорусь може надавати юридичну допомогу лише за умови, що він є членом колегії адвокатів.

Згідно з Законом в республіці утворюються та діють: Республіканська колегія адвокатів, яка є республіканським органом адвокатсько-го самоврядування та діє на підставі Поло-ження. Обласні та Мінська міська колегії, які утворюються за заявою їх засновників. Стату-ти обласних, Мінської міської колегій адвока-тів та Положення про Республіканську коле-гію реєструються в Міністерстві юстиції Рес-публіки Білорусь. Статути колегій визначають всі питання їх діяльності.

На засадах добровільного індивідуального або колективного членства адвокати можуть об'єднуватись у республіканські та міжнарод-ні ради та асоціації.

Рада адвокатів Республіки Білорусь утворю-ється та діє в порядку та на умовах, визначених законодавством про громадські утворення.

За порушення норм Закону та вимог профе-сійної етики адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Скарги на дії адвокатів розглядають:—

Кваліфікаційна комісія з питань адвокат-ської діяльності;—

колегії адвокатів (у межах своєї компете-нції);—

Міністерство юстиції.

Подання про притягнення адвоката до дис-циплінарної відповідальності, яке є підставою для порушення дисциплінарного проваджен-ня, може бути внесено органами адвокатсько-го самоврядування, іншим органом або фізич-ною особою. Подання, внесені Міністерством юстиції Республіки Білорусь, мають бути обо-в'язково розглянуті протягом двох тижнів.

За результатами дисциплінарного прова-дження до адвоката можуть бути застосовані наступні стягнення:—

осуд;—

догана;—

сувора догана;—

виключення з адвокатури, яке тягне ану-лювання ліцензії

За рахунок колегії оплачується адвокатська допомога, надана особам, які мають право ко-ристуватись адвокатськими послугами безо-платно. Стаття 6 Закону передбачає, що безо-платно юридична допомога надається:—

у судах першої інстанції позивачам при веденні справ, пов'язаних з трудовими право-відносинами, стягненням аліментів, відшко-дуванням шкоди, завданої каліцтвом або ін-шим ушкодженням здоров'я, отриманими на виробництві;—

інвалідам 1 та 2 групи за надання кон-сультацій, які не потребують ознайомлення з матеріалами справи;—

фізичним особам, яким законодавством надано право отримувати правову допомогу безоплатно.

Закон (ст. 24) передбачає в якості підстав (форм) для припинення адвокатської діяльно-сті виключення та відрахування з колегії адво-катів.

Анулювання ліцензії адвоката здійснюється Міністерством юстиції Республіки Білорусь за поданням Президії колегії адвокатів чи Ква-ліфікаційної комісії з питань адвокатської дія-льності або Міністерством юстиції самостійно.

Особа, стосовно якої у встановленому по-рядку прийнято рішення про виключення із складу членів колегії, припинення права за-йматись адвокатською діяльністю, протягом місяця може оскаржити вказане рішення до суду.

В цілому для Закону Республіки Білорусь «Про адвокатуру» характерна наявність певної структури, яка включає як загальні положен-ня організації і діяльності адвокатури, так і положення щодо статусу адвоката, його прав і обов'язків тощо.

Все це поза всяких сумнівів може бути ко-рисним для української адвокатури з точки зору узагальнення досвіду, маючи на меті її більш ефективне реформування.

4.3. Адвокатська Республіка Казахстан

Адвокатська діяльність у Республіці Казахстан регулюється Законом від 5 грудня 1997 р. «Про адвокатську діяльність» (далі — Закон) та іншими нормативними актами. Права та обов'язки адвокатів як учасників судового розгляду встановлюються процесуальним законодавством Республіки Казахстан.

Закон не містить визначення адвокатури, але розкриває зміст цього поняття. Так, згідно з ч. 2 ст. 1 Закону, адвокатура організовує діяльність адвокатів по захисту у кримінальних справах, представництво у цивільних, адміністративних, кримінальних, господарських справах, надання інших видів юридичної допомоги.

Адвокатура організовує свою діяльність на таких принципах (ст. З Закону):—

незалежності адвокатів;—

використання в процесі адвокатської діяльності методів та заходів, незаборонених законом;—

додержання норм професійної поведінки та нерозголошення адвокатської таємниці;—

неприпустимості втручання органів дізнання та попереднього слідства, прокуратури, судів, інших державних органів, організацій, посадових осіб в діяльність адвокатів, крім випадків, прямо встановлених законодавством.

Фізичні та юридичні особи, які потребують юридичної допомоги, мають право звертатися до будь-якого адвоката за власним вибором. Виключенням з цього правила є випадки, коли адвокат