Обов'язковим елементом відносин, що виникають під час надання адвокатами юридичної допомоги клієнтам, є нерозголошення адвокатської таємниці. Закон (ст. 18) регулює це питання наступним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону адвокатською таємницею є будь-яка інформація стосовно надання адвокатом юридичної допомоги клієнту. Як адвокатська таємниця розгля-даються факт звернення до адвоката, зміст усних та письмових переговорів адвоката з клієнтом, а також зміст дій, які він здійс-нює в інтересах клієнта.

Дія ліцензії призупиняється, якщо адво-кат набуває статусу державного службовця, на період перебування адвоката на відпо-відній посаді, у разі обрання його депута-том Парламенту, на час несення ним дійс-ної строкової військової служби, через ви-ключення його з членів колегії адвокатів за систематичну несплату членських внесків або за вчинення інших дій, які згідно з Ста-тутом тягнуть виключення з колегії (ст. 11 Закону). Законодавством про ліцензування Республіки Казахстан можуть бути встанов-лені й інші підстави призупинення дії ліце-нзії.

Стаття 12 Закону передбачає, що адвокат-ська ліцензія відкликається, а її дія може бути припинена.

Відклик ліцензії здійснюється на підставі як загальних умов, передбачених законо-давчими актами про ліцензування, так і су-дового рішення за позовом органів юстиції у випадках:—

грубого порушення адвокатом принци-пів організації та діяльності адвокатури, а також неодноразового невиконання ним своїх обов'язків;—

неможливості виконання адвокатом професійних обов'язків через недостатню кваліфікацію.

Позовне провадження по відклику ліцен-зії порушується виключно за поданням від-повідної колегії адвокатів.

Дія ліцензії припиняється у разі:—

визнання адвоката у встановленому порядку недієздатним або обмежено дієзда-тним;—

засудження його за умисний злочин.

За вказаних підстав дія ліцензії припиня-ється лише за наявності відповідного судо-вого рішення.

Адвокатська ліцензія також припиняє свою дію, якщо адвокат перестає бути гро-мадянином Республіки Казахстан.

За законодавством Республіки Казахстан про адвокатуру кожен адвокат може займа-тись своєю професійною діяльністю лише за умови, що він є членом відповідної коле-гії адвокатів — некомерційної, незалежної, професійної організації, яка діє на основі принципів самоврядування та самофінан-сування, а утворюється для надання ква-ліфікованої юридичної допомоги фізичним та юридичним особам; вираження та захис-ту прав і законних інтересів адвокатів; ви-конання функцій, встановлених Законом.

Кожна колегія адвокатів діє на підставі Статуту, який обов'язково має передбачати наступне (ст. 21 Закону):—

найменування, предмет та цілі діяль-ності колегії;—

права та обов'язки членів колегії;

— порядок зарахування до членів колегії, а також порядок призупинення та припи-нення членства у ній;—

структуру колегії, порядок формування та компетенцію її органів;—

порядок створення та діяльності юри-дичних консультацій;

~ джерела утворення майна колегії та по-рядок розпорядження ним;—

порядок сплати членських внесків;—

порядок надання адвокатами безоплат-ної юридичної допомоги та порядок розпо-ділу між адвокатами юридичної допомоги за призначенням суду, органів дізнання та попереднього слідства;—

порядок проведення атестації адвока-тів;—

дисциплінарну відповідальність членів колегії, стажистів адвокатів та порядок притягнення до неї;—

порядок порушення клопотання про відклик ліцензії адвоката;—

порядок реорганізації та ліквідації ко-легії;

Юридична консультація (ст. 32 Закону) утворюється президією колегії адвокатів, яка визначає її місцезнаходження та при-значає завідуючого. Юридична консульта-ція діє на підставі Положення, прийнятого загальними зборами колегії адвокатів, і є структурним підрозділом відповідної коле-гії. Вона має печатку, кутовий штамп із сво-їм найменуванням, іншу атрибутику, необ-хідну для надання юридичної допомоги.

Адвокатська контора (ст. 33 Закону) є некомерційною організацією, утворюється членом (членами) колегії адвокатів з метою забезпечення матеріальних, організаційно-правових та інших умов надання адвокатами юридичної допомоги. Вона утворюється у формі установи та діє на підставі Статуту. При утворенні цієї контори кількома адво-катами установчим документом може бути також і установчий договір. Кожен адвокат може бути засновником (співзасновником) тільки однієї адвокатської контори.

Засновник (засновники) мають у десяти-денний строк після державної реєстрації контори письмово сповістити про це відповідну колегію адвокатів та надати у розпо-рядження останньої установчі документи контори.

Огляд Закону Республіки Казахстан «Про адвокатуру» дає можливість виділити ряд позитивних положень. Так, цей Закон до-сить повно закріплює структуру адвокатсь-кого самоврядування, визначає правовий статус його органів, встановлює межі мож-ливого втручання державних органів у ад-вокатську діяльність. Законом передбачена відповідна система колегій адвокатів з чітко визначеною структурою та статусом їх ви-щих, виконавчих та контролюючих органів.

Даний Закон, передбачаючи можливість утворення адвокатами відповідних адвокат-ських об'єднань, також надає їм право за-йматись своєю професійною діяльністю ін-дивідуально.

До прогресивних особливостей Закону можна віднести й те, що у ньому за адвока-том закріплено право знайомитись з інфор-мацією, яка містить державну, військову, комерційну, службову та будь-яку іншу охоронювану законом таємницю, якщо це необхідно для захисту або представництва при здійсненні дізнання, попереднього слідства та у суді.