На відміну від кримінального процесу, де позиція у справі адвоката-захисника в окремих випадках може не збігатися з позицією його клієнта, в цивільному процесі, в силу того, що адвокат-представник діє від імені та за дорученням клієнта, позиція його не повинна розхо-дитись з позицією довірителя. При виникненні колізій в позиції з клієнтом адвокат має роз’яснити свою позицію у справі та погодити її з ним.

За обставин, коли адвокат не має змоги особисто виконати доручення клієнта (наприклад, хвороба тощо), він має, при можливості, потурбуватись про свою заміну в процесі іншим адвокатом. Однак зайнятість адвоката в іншому процесі не може бути безпосередньою підста-вою для відмови від прийнятого доручення клієнта. Загальними принципами етики юристів, затвердженими Міжнародною асоціацією адвокатів та схваленими Спілкою адвокатів України, передбачається необхідність доведення адвокатом справи клієнта до кінця.

3.3.Участь адвоката у виконавчому провадженні

Конституцією України не лише закріплене широке коло прав громадян, а й встановле-ні гарантії їх реалізації. Однією з таких гаран-тій с право громадян на захист суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Най-більш повному здійсненню права особи на су-довий захист значною мірою сприяє юридична допомога, надання якої передбачено законо-давством. Така допомога громадянам може на-даватися в різноманітних формах, у тому числі й у формі представництва в цивільних справах. А представництво адвоката в процесі, звісно, є більш досконалою формою надання юридич-ної допомоги, оскільки, як правило, громадя-ни не мають достатніх спеціальних правових знань для особистого захисту прав, свобод, охоронюваних законом інтересів.

Представництво адвоката здійснюється й у виконавчому провадженні. Закон України від 21 квітня 1991 р. «Про виконавче проваджен-ня» не визначає повноважень адвоката на цій стадії процесу, але встановлює загальні пра-вила представництва сторін (ст. 12) та коло осіб, які не можуть бути представниками у виконавчому провадженні (ст. 13). Однак Закон до таких осіб не відносить адвокатів, які прийня-ли дорученні про надання юридичної допо-моги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру, а та-кож осіб, виключених з колегії адвокатів, хоча ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України містить таку заборону.

Діяльність суду по здійсненню правосуддя в сфері цивільних правовідносин не завжди за-вершується постановленням рішення, бо таке ще не означає досягнення практичного ре-зультату, який виявляється лише у виконавчо-му провадженні. Зважаючи на це, видається бажаною участь адвоката у виконавчому про-вадженні з метою захисту прав сторін на цій стадії цивільного процесу. А договір про надання юридичної допомоги не повинен зорієнтовувати адвоката виключно на роботу в :удовому процесі до моменту вирішення ци-вільної справи. Інакше може виникнути ситуація, коли особа, звертаючись за юридичною допомогою на вирішальній стадії процесу, не затримує її, а особа, вимога якої задоволена судом, залишається сам на сам з державним ви-конавцем; може минути чимало часу, перш ніж її вимоги будуть реально виконані. В такій ситуації подальший розвиток справи залежа-тиме від дій державного виконавця. Це не означає, що останній є абсолютним монополістом уданій стадії процесу. Законом «Про виконавче провадження» (далі — Закон) передбачена можливість нагляду за законністю вико-навчого провадження, контроль за своєчас-ністю, правильністю, повнотою виконання ;удових рішень державним виконавцем з боку начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби, керівника вищестоящого органу, органів прокуратури (ст. 8). Однак і активна участь адвоката у виконавчому проваджен-ні сприяє реалізації механізму правового захисту особи в цивільному процесі.

Адвокат як представник сторони (стягува-на) вправі подати до відповідного відділу Дер-жавної виконавчої служби України заяву про примусове виконання рішення на підставі ви-конавчого документа (ст. 18 Закону), тим са-мим порушити процес виконання. Факт, що адвокат порушує процес про примусове вико-нання рішення, бере участь на цій стадії проце-су, не виключає можливості сторони самостій-но виступити у виконавчому провадженні, що є однією з особливостей процесуального пре-дставництва.

Від активної позиції адвоката вже у підго-товчій частині виконавчого провадження за-лежить своєчасність вчинення дій по вико-нанню судового рішення. Звичайно, виконан-ня судових рішень майнового характеру зале-жить, передусім, від своєчасного його забезпечення (ч. 4 ст. 24 Закону). Адвокат зо-бов'язаний потурбуватися про забезпечення виконання по майнових стягненнях, своєчас-но реагувати на необхідність опису майна бо-ржника і накладення на нього арешту, звіль-нення від останнього, виключення майна з опису. В інтересах довірителя адвокат вправі запропонувати можливі заходи по реалізації прийнятого рішення, попередити сторони про можливі наслідки вчинення чи невчинення тих чи інших дій, а також заявляти клопо-тання, відводи державному виконавцеві. Борж-никові доцільно роз'яснювати переваги доб-ровільного виконання рішення, що набрало законної сили, неминучість примусового ви-конання, попереджати про можливість на-стання негативних наслідків для нього в разі ухилення від виконання. В інтересах свого клієнта адвокат може бути присутній при про-веденні виконавчих дій, порушувати проваджен-ня у суді, отримувати від державних виконав-ців необхідні відомості, пов'язані з виконан-ням.

Адвокат як особа, яка володіє спеціальними знаннями в галузі права, при встановленні факту відчуження майна боржником, має пе-ревірити законність угоди, а в