Рада адвокатської палати, членом якої виявив бажання стати адвокат, протягом десяти днів після отримання від нього лис-та перевіряє відомості про адвоката та при-ймає рішення про включення останнього до своїх членів. Про це рішення вказана ра-да у семиденний строк має повідомити те-риторіальний орган юстиції, який протягом місяця реєструє адвоката у новому регіо-нальному реєстрі та видає йому нове по-свідчення. Територіальний орган юстиції щорічно не пізніше 1 лютого направляє до адвокатської палати суб'єкта федерації ко-пію регіонального реєстру. У разі внесення до реєстру змін територіальний орган юсти-ції повідомляє про це відповідну адвокатсь-ку палату у десятиденний строк з дня вне-сення змін.

Особа, яка набула у встановленому зако-ном порядку статусу адвоката, має право надавати довірителю послуги, перелік яких міститься у п. 2. ст. 2 Закону, а саме: давати консультації та довідки з правових питань як в усній, так і в письмовій формі; склада-ти заяви, скарги, клопотання та інші доку-менти правового характеру; представляти інтереси довірителя у конституційному су-дочинстві; брати участь як представника довірителя: у цивільному та адміністратив-ному судочинстві, при розгляді справ у тре-тейському суді, міжнародному комерційно-му арбітражі, інших органах вирішення конфліктів, у виконавчому провадженні, а також при виконанні покарання за кри-мінальні злочини, у податкових правовід-носинах;

представляти або захищати довірителя у кримінальному судочинстві чи при прова-дженні у справах про адміністративні пра-вопорушення; представляти інтереси до-вірителя в: органах державної влади, орга-нах місцевого самоврядування, громадсь-ких об'єднаннях, інших організаціях, органах державної влади, судах та правоохоронних органах Іноземних держав, між-народних судових органах, недержавних органах іноземних держав.

Представляти довірителя у справах з іно-земним елементом адвокат може при умові, що інше не передбачено законодавством іноземних держав, статутними документа-ми міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародни-ми договорами Російської Федерації.

Безпосередньо представляти інтереси до-вірителя або вчинювати інші дії, пов'язані з наданням юридичної допомоги останньо-му, адвокат має право лише за наявності довіреності, виданої йому довірителем, але федеральним законодавством можуть бути передбачені випадки, коли, крім довіренос-ті, адвокат повинен також мати і ордер на виконання наданого йому доручення. Цей ордер видається відповідним адвокатським утворенням, а його форма затверджується федеральним органом юстиції (п. 2 ст. 6 За-кону).

Адвокат не може: займати у справі пози-цію, яка суперечить волі довірителя, крім випадків, коли адвокат впевнений, що до-віритель оговорює себе; робити публічні за-яви про доведеність вини довірителя, якщо останній її заперечує; розголошувати відо-мості, надані довірителем, без згоди остан-нього; відмовитися від взятого на себе захи-сту; таємно співпрацювати з органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність; приймати від особи доручення, якщо він має особистий інтерес відносно предме-та угоди і цей інтерес є відмінним від ін-тересу довірителя; брав участь у справі як суддя, третейський суддя, арбітр, посеред-ник, прокурор, слідчий, доснаватель, екс-перт, спеціаліст, перекладач; виступає по справі як потерпілий чи свідок, а також як-що він був посадовою особою, яка мала компетенцію приймати рішення в інтересах довірителя; перебуває у сімейних або ро-динних стосунках з посадовою особою, яка брала чи бере участь у розслідуванні або розгляді справи довірителя; надає юридич-ну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам довірителя; приймати від особи доручення, яке має завідомо незаконний характер.

Адвокатська діяльність неможлива без обов'язкової наявності забезпечених дер-жавою гарантій незалежності адвоката як суб'єкта відносин, пов'язаних з наданням правової допомоги фізичним та юридич-ним особам. Серед цих гарантій чи ненайважливіше місце посідає можливість захис-тити адвокатську таємницю.

Норми, які регулюють відносини, пов'я-зані з нерозголошенням адвокатської таєм-ниці, містяться у декількох статтях Закону та у ст. 6 Кодексу професійної етики адво-ката. Доцільно відмітити, що вказані норми визначають не тільки відношення до адво-катської таємниці різних державних органів та структур, але й ставлення до неї самих адвокатів.

Не розголошувати адвокатської таємниці повинні не тільки адвокати, а й їх помічни-ки, стажери, працівники адвокатських утворень (п. 10 ст. 6 Кодексу). Строк збере-ження адвокатської таємниці не обмежено у часі (п. 2 ст. 6 Кодексу). Звільнити адвока-та від обов'язку зберігати професійну таєм-ницю може лише довіритель (п. З ст. 6 Ко-дексу). Пункти 2 та 3 ст. 8 Закону закріплю-ють правила, якими обмежено та врегульо-вано можливість втручання органів, що провадять оперативно-розшукові та слідчі дії, в адвокатську діяльність, складовою ча-стиною якої є нерозголошення професійної таємниці.

З метою збереження професійної таємниці адвокат повинен вести діловодство окре-мо від матеріалів та документів, які нале-жать довірителеві (п. 9 ст. 6 Кодексу).

Але можливість забезпечити нерозголошення професійної таємниці — це не єдина гарантія незалежності адвокатів. У п. 1 ст. 18 Закону в імперативному порядку встанов-лена заборона на втручання в адвокатську діяльність та на вчинення дій, які можуть перешкоджувати здійсненню останньої у будь-який спосіб, за умови, що згадана дія-льність не порушує норм законодавства. Ця ж стаття передбачає наступні правові заса-ди, які повинні сприяти захистові адвокатів від усяких посягань з боку різноманітних владних органів та структур: адвоката не може бути притягнено до будь-якої відпо-відальності, навіть після призупинення чи припинення його статусу, за висловлену ним у процесі виконання своїх обов'язків думку, якщо тільки вироком суду, що наб-рав чинності, не буде встановлено вину ад-воката у кримінальній дії або бездіяльності; ці обмеження не поширюються на цивіль-но-правову відповідальність адвоката перед довірителем; адвокат, члени його родини та їх майно охороняються державою. Органи внутрішніх справ повинні вживати необхід-них заходів, спрямованих на забезпечення безпеки адвоката, членів його родини та на збереження майна, яке їм належить;