Реферат
на тему:
“Конституція України
про основи конституційного
ладу України”
Вступ
Основи конституційного ладу України — це основоположні принципи організації та діяльності держа-ви, які визначають форму і засоби організації Української держави, забезпечують людині та громадянину права і сво-боди та характеризують її як конституційну державу.
Будь-яка конституція покликана встановити певні правила, за якими мають будуватися найважливіші суспільні відносини. Приписи конституції встановлюють соціально-політичне обличчя держави, фіксують вихідні принципи їх функціонування й розвитку. В сучасній Конституції України цьому присвячено передовсім I розділ.
Ст. 1 Конституції України проголошує: “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава”.
Суверенітет – одна з найстаріших категорій конституційного права. За часів середньовіччя суверенними вважалися монархи. В ХVI ст. видатний мислитель Ж.Боден висунув концепцію народного суверенітету, за якою джерелом влади в будь-якій державі є народ. “Суверенітет і незалежність держави означають, що її влада є верховною, повною, самостійною і неподільною у відносинах, які мають місце в межах кордонів держави, а також її незалежність і рівноправність у взаємовідносинах з іншими державами”.
Демократичний характер української держави означає, що вона має на меті створення сприятливих умов для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами.
1. Форми вираження засад конституційного ладу
Розділ І Конституції України має назву "Загальні за-сади". Термін не зовсім вдалий для відображення змісту цього розділу, оскільки у кожного виникає закономірне пи-тання — загальні засади чого?
Між тим, лише конституції України та Казахстану засто-совують цей термін. Інші держави колишнього СРСР назву згаданого розділу визначають відповідно до його змісту.
У конституціях Вірменії, Білорусі, Російської Федерації він має назву "Засади конституційного ладу".
"Засади держави" — таку назву має цей розділ у Консти-туції Азербайджану. Багато держав, виходячи зі змісту зга-даного розділу, застосовують інші назви: "Загальні прин-ципи", "Загальні постанови" (конституції Киргизстану, Молдови, Узбекистану, Литви, Латвії та ін.).
Аналіз змісту розділу "Загальні засади" доводить, що мова в ньому йде саме про конституційний лад, незважаючи на те, що цей термін застосовується лише у п. 3 ст. 5 (з 20 статей цього розділу).
У той же час, термін "конституційний лад", закладений у текст конституцій багатьох країн світу, не містить у собі офіційного поняття цього інституту. У різних країнах він, як правило, об'єктивно різний.
Мабуть, вищенаведені обставини пояснюють різні підхо-ди щодо змісту цього поняття.
Так, одні автори визначають конституційний лад як сис-тему соціальних (економічних і політико-правових) відносин, які встановлюються і охороняються конституцією та іншими конституційно-правовими актами кожної держави.
Близькі до змісту цього поняття і визначення конститу-ційного ладу інших вчених, згідно з поглядами яких згада-ний конституційно-правовий інститут розуміється як такий стан (або порядок) суспільних відносин, врегульованих кон-ституційно-правовими нормами, що характеризує державу як підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню у суспільній практиці та правосвідомості справедливих, гуман-них і правових взаємозв'язків між людиною, громадянським суспільством і державою.
Деякі автори ототожнюють конституційний лад з дер-жавним ладом, визначаючи, що конституційний лад — це певна форма або відповідний засіб організації держави, за-кріплений у її конституції, яка забезпечує підпорядкованість держави праву і характеризує її як конституційну державу.
Між тим, конституційний лад не можна ототожнювати з державним ладом, оскільки на відміну від останнього він завжди передбачає наявність у державі конституції.
Так, необхідними ознаками конституційного ладу є: не-порушність і невідчужуваність загальновизнаних природних прав і свобод людини, народний суверенітет, розподіл влади та ін.
Державний лад може і не містити цих ознак.
Іноді зміст поняття "конституційний лад" надто широко трактується, оскільки під цим терміном розуміють устрій держави та суспільства. При цьому за основу останнього бе-реться термін періоду доби існування СРСР — "суспільний лад" .
Суспільний лад розумівся у той період як система сус-пільних відносин, притаманних радянському суспільству на конкретному етапі його розвитку. На відміну від таких кате-горій, як держава або право суспільний лад СРСР охоплював всі сторони суспільного життя в їх органічному зв'язку. До його структури входили всі соціальні відносини (не лише правові), які існували в суспільстві.
До системи цих відносин включалися: економічний базис та відповідна надбудова — політичні, юридичні, філософські, моральні, естетичні та інші ідеї. Крім того, ця система включала соціально-класову структуру радянського суспіль-ства — робітників, колгоспників, селянство, інтелігенцію.
На сучасному етапі розвитку суспільства зникли класи, виникли зовсім інші відносини між сучасними прошарками суспільства.
Виходячи з наведеного, не можна вважати складовою частиною поняття "конституційний лад" суспільний лад, оскільки останній поглинає як державний лад, так і право в цілому.
2. Поняття конституційного ладу
Найбільш правильним уявляється таке визначення по-няття "конституційний лад": під конституційним ладом слід розуміти систему принципів (на наш погляд, не лише їх), які дають можливість реально забезпечити додержання прав і свобод людини, а діяльність держави здійснювати на основі фактично проведеного розподілу влади відповідно до її кон-ституції.
Проведений аналіз різних поглядів учених щодо змісту поняття "конституційний лад" дозволяє зробити висновок, що майже всі вони акцентують увагу на державницькій сто-роні цього інституту у відриві від основної складової самого поняття — людини як вищої соціальної цінності, інтересам якої мають бути підпорядковані всі інші елементи конститу-ційного ладу — громадянське суспільство, державний лад, принципи конституційного ладу тощо. Між тим, з часів прийняття перших декларацій щодо ролі та місця людини в державі основою конституційного ладу завжди була людина і громадянин.
Зокрема, в Декларації незалежності Сполучених Штатів Америки від 4 липня 1776 p., зазначалося: "Ми вважаємо очевидними такі істини: всі люди створені рівними і всі вони одарені своїм