Курсова робота

Конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина

План:

Вступ.

1. Поняття конституційно-правового статусу людини громадянина, та їх класифікація.

Громадянські (особисті) та політичні права і свободи громадян України.

Економічні права і свободи людини і громадянина, соціальні права і свободи громадянина. Права у галузі культурні права і свободи людини і громадянина.

Конституційне-правові гарантії прав і свобод громадянина людини, механізм їх реалізації.

Конституційні обов'язки громадян України.

Висновок.

Вступ:

Ідея прав людини прийшла до нас ще з глибини століть. В Біблії згадується: «Я поставлю людину вище за чисте золото і сина землі – металу офірського» (Ісаїя 7:29) По Біблії людина – найцінніше із всього, створеного Богом. Потім були Білль про права (Англія, 1688год), Декларація прав людини і громадянина (Франція, 1789год), Загальна декларація прав людини (ООН, 1948год), два Міжнародні Пакти: Пакт про економічних, соціальних і культурних прав (ООН, 1966год), Пакт про політичні і цивільні права(ООН, 1966).

28 червня 1996 року була прийнята Конституція України, другий розділ якої (48 статі, майже третина всієї Конституції) присвячений правам, свободам і обов'язкам людини і громадянина. Більшість статі відповідають повною мірою міжнародним стандартам прав і свобод людини.

Що ж ми маємо на увазі під цим усюдисущим «Правом людини»?

Право людини – це певні можливості людини, які необхідні для його існування і розвитку в конкретних історичних умовах, визначаються досягнутим рівнем розвитку людства і закріплені як міжнародні стандарти.

Теперішній час диктує певні умови, що є обов'язковими для сучасного цивілізованого суспільства, та тільки дотримування цих умов допоможе Україні гідно приєднатись до кола країн, які напевно можуть назвати себе демократичними.

Багато критики з боку більш розвинених країн можна почути в бік суверенної України, чого вартий тільки міжнародний скандал по справі вбивства Гонгадзе, або відомий „касетний” скандал. Все це досить негативно впливає на відношення до України з боку інших країн. Але звинувачувати дуже просто, от і я відповім запитом до „дуже” демократичних : „ а що там з Іраком, а з Сектором Газа, як там права біженців з Чечні, чому так давно не постає перед Українським Судом П.Лазаренко, чому досі в Вашингтоні є „чорні квартали”, чому прем'єр міністр Великобританії дає за голову Усами Бен-Ладена грошове винагородження??? Таких ЧОМУ в мене тисячі! Але відповідей немає...

Але, сучасність така- я вважаю настає час, коли виникає потреба докладніше вивчати таку важливу галузь, як Конституційні права , свободи і обов'язки людини і громадянина.

У вирі подій, якими живе Україна, я вважаю, що саме тема про Конституційні права, свободи та обов'язки людини та громадянина – є найважливішою темою, а може і„ПРОБЛЕМОЮ” нашої держави. На підставі дотримання цих прав та обов'язків цілком можлива побудова тієї самої демократичної держави, основи якої прокламовані у Конституції України від 1996 Треба відзначити, що право та обов'язки громадянина та людини досконало класифіковані, як на мою думку. Тобто ми маємо декілька класів прав та обов'язків. Роздивимось ці класи за планом.

1 Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина, та їх класифікація.

У сучасній Конституції України особливе значення відведено закріпленню місця і ролі людини в суспільстві й державі.

Принципово новим положенням у конституційній практиці України е визнання пріоритету прав і свобод людини щодо державних та інших інтересів. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнані найвищою соціальною цінністю (с. З Конституції України). Крім того, права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а забезпечення прав

Закріплення цих найважливіших положень у загальних засадах конституційного устрою України, а також розміщення в спеціально присвяченому правам людини другому розділі Конституції України майже третини статей від загальної їх кількості, свідчить про достатньо високий рівень визнання і формування конституційного статусу людини та громадянина в Україні.

Цей статус охоплює тільки конституційні норми. Він становить основу більш різних галузей українського права.

У той же час треба зазначити, що конституційний статус людини не вичерпує усього змісту основ правового статусу людини. Доповнення конституційного ста-тусу найважливішими положеннями низки інших правових актів конституційного законодавства дозволяє сформувати його як один із найголовніших інститутів кон-ституційного права.

Конституційно-правовий статус людини і громадянина - це визначені Конституцією України та іншими правовими актами конституційного права місце, поло-ження і роль людини та громадянина в суспільстві й державі.

Сутність правового статусу людини обумовлюється, насамперед, соціальним ста-тусом людини, який визначається характером праці і власності у державі і суспіль-стві.

Але більшою мірою характеристика цього статусу людини і громадянина пов'язана з його структурою, що складалася упродовж тривалого історичного періоду розвитку людства.

В юридичній літературі до структури правового статусу відносять різні елементи. Серед основних можна назвати громадянство, правосуб'єктність, конституційні принципи, права і свободи, обов'язки, гарантії їх дотримання. Крім того, в літературі до самостійних елементів такого статусу відносять юридичну відповідальність, інтереси людини тощо. Усі ці елементи характеризують і безпосередньо визначають,що можна включити до структури конституційно-правового статусу;

Перший елемент – (громадянського підданство) з давніх-давен стало визначальним елементом становища (статусу) індивіда в суспільстві і державі. Як свідчать джерела, ще в Стародавньому Римі вільні люди мали різний статус: громадянина (патриція) або просто людини (плебея).

Громадянство — це вихідне начало формування як правового статусу людини в цілому, так і конституційно-правового статусу її зокрема. Саме громадянство встановлює постійний правовий зв'язок особи і держави.

Другим елементом