можливостей скоювати певні дії, направлені на захист своїх прав:
- кожному гарантується право на Оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади» органів місцевого самоврядування, і службових посадовців (ч.2 ст.55);
- кожний має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ч.3. ст.55);
- кожний має право будь-ким, не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи (ч.5 ст.55);
- кожний має право на правову допомогу. Для забезпечення цього права в Україні діє адвокатура (ст.59);
2) Закріплення в Конституції і законах України системи органів, які безпосередньо виконують обов'язки захисту і забезпечення прав і свобод людини.
До системи таких органів України не належать:
- Верховна Рада України;
- Президент України;
- Кабінет Міністрів України;
- центральні і місцеві органи виконавської влади;
- органи місцевого самоврядування;
- органи міліції;
- служба безпеки;
- суд;
- прокуратура.
Повноваження кожного органу цієї системи закріплені законодавством, а самих найвищих органів влади - безпосередньо Конституцією України.
Надзвичайно важливим правозахисним інститутом в Україні є адвокатура - професійне добровільне об'єднання. Згідно Конституції України (ст.59) і Закону України про адвокатуру» це об'єднання покликаний сприяти захисту прав і представляти інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.
Державний захист прав і свобод людини передбачається насамперед у Конституції України (ст. 3), яка встановлює головний обов'язок держави утвердження і за-безпечення прав і свобод людини, а також відповідальність перед людиною у своїй діяльності. Це загальне правило закріплює обов'язок держави здійснювати правове регулювання прав і свобод, а також забезпечувати правовими засобами дотримання, виконання та захист прав і свобод. Відповідними повноваженнями у цій сфері наділений Парламент України, а також Уповноважений Верховної Ради
України з прав людини. Гарантом прав і свобод людини і громадянина визначено Президента України. Обов'язки у здійсненні заходів щодо забезпечення прав і свобод входять до повноважень Кабінету Міністрів України, а також усіх інших органів державної виконавчої влади. Для безпосереднього захисту прав і свобод людини від порушень створена система спеціально уповноважених на те правоохоронних органів (міліції, служби безпеки, прокуратури тощо).
Судовий захист прав людини передбачений ст. 55 Конституції України. Кожній людині гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, і'х посадових і службових осіб. Правосуддя є найбільш демократичним, об'єктивним і справедливим засобом вирішення різноманітних справ, які насамперед пов'язані з правами і свободами людини та громадянина.
Тому в Конституції України передбачені гарантії при здійсненні правосуддя. Серед таких гарантій є принцип, згідно з яким кожна людина має право на правову допомогу, яка у передбачених законом випадках надається безоплатно (ст. 59). Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах, а також для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура.
На захист прав людини та забезпечення гарантій правосуддя спрямовані також конституційні принципи, згідно з якими ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази {ст. 60), ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення
(ст. 61), особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62) тощо.
Нарівні з обов'язком держави та її органів забезпечувати реалізацію й охороняти від порушень права І свободи, а також здійснення судового захисту Конституція України передбачає право кожної людини на самозахист, тобто захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами (ст. 55).
Кожна людина також має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних та інших органів, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Ці права на захист своїх прав та майнових інтересів кожна людина може здійснити як шляхом звернення до суду (для судового захисту), так і шляхом звернення до правоохоронних та інших органів у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».
Міжнародний захист прав і свобод людини гарантується як Конституцією України, так і міжнародними актами з прав людини. Зокрема, Конституцією України (ч. З ст. 55) передбачено, що кожна людина має право після використання всіх на-ціональних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Європейський Суд з прав, людини створюється з числа суддів, рівних числу держав-членів Ради Європи. Рішення Суду є остаточними і обов'язковими для держав-учасниць Конвенції. Не виконання їх може привести до припинення членства в Ради Європи, і навіть виключенню з цієї організації. Нагляд за виконанням рішень Судна здійснює Комітет Міністрів.
Основні органи Ради Європи: знаходяться в Страсбурге (Франція).
9 листопада 19(95 г, Україна вступила в Раду Європи, а 17 липня 1997г, ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав людини. Результатом ратифікації конвенції є, з одного боку, встановлення міжнародного контролю над національними судовими органами при рішення спірних питань з прав людини, а з іншою - забезпечення кожному в Україні можливості звернутися до Європейського Суду з прав людини за захистом своїх прав. Таким чином, створена юридична передумова для реалізації п.4 ст.55 Конституції України.
Будь-яка країна, вступить в Раду Європи,