Граничну чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату органу виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України. Структуру центрального апа-рату затверджує віце-прем'єр-міністр України. Штатний розпис центрального апарату і положення про його струк-турні підрозділи затверджує керівник.

Центральний орган виконавчої влади є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах бан-ків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Місцеві органи державної виконавчої влади — це на-самперед державні адміністрації. Вони утворюються згідно зі ст. 118 Конституції України, а їх безпосередня діяльність регламентується Законом України "Про столицю Украї-ни — місто-герой Київ" від 15 січня 1999 p. і двома поло-женнями: Положенням про обласну. Київську, Севасто-польську міські державні адміністрації та Положенням про районну, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації (затверджені Указом Президента України від 21 серпня 1995 p.).

Державна адміністрація є складовою єдиної системи органів державної виконавчої влади. Вона підпорядкову-ється Президентові України, а також Кабінету Міністрів України.

Обласній, Київській та Севастопольській міській дер-жавній адміністрації підпорядковуються відповідно район-ні, районні у містах Києві та Севастополі державні адмі-ністрації.

Державна адміністрація покликана захищати права і за-конні інтереси громадян та держави, забезпечувати ком-плексний соціально-економічний розвиток території та реалізацію державної політики у визначених законодав-ством сферах управління. Вона діє на засадах законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інте-ресів, взаємодії з відповідними представницькими органа-ми та органами місцевого самоврядування.

Склад місцевих державних адміністрацій формують їх голови, які призначаються на посаду і звільняються з по-сади Президентом України за поданням Кабінету Мініст-рів України. При здійсненні своїх повноважень вони відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Мі-ністрів України, підзвітні та підконтрольні органам вико-навчої влади вищого рівня.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідни-ми районними чи обласними радами, а також органам ви-конавчої влади вищого рівня.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої дер-жавної адміністрації вищого рівня.

Обласна чи районна рада може висловити недовіру го-лові відповідної місцевої державної адміністрації, на підс-таві чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради. Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соці-ально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання ко-рінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних обласних і ра-йонних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делего-ваних відповідними радами повноважень.

4. Прокуратура

Згідно з п. 9 Пере-хідних положень Конституції України, прокуратура про-довжує виконувати функцію нагляду за додержанням і за-стосуванням законів. У юридичній теорії і практиці ця функція визначається як загальний нагляд прокуратури. Вона регламентована Законом "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 p.

Загальний нагляд — це нагляд за виконанням законів виконавчо-розпорядчими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, грома-дянами.

Предметом загального нагляду є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадови-ми особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, со-ціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі та гідності, якщо законом не пе-редбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього сере-довища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також з власної ініціативи прокурора. Проку-ратура не підміняє органи відомчого управління та конт-ролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Загальний нагляд спрямовано на те, щоб акти, які ви-дають виконавчо-розпорядчі органи, відповідали чинному законодавству і щоб закони виконувалися адресатами точ-но і однаково.

Здійснюючи загальний нагляд, прокурор у межах своєї компетенції витребує для перевірки відповідності закону накази, інструкції, розпорядження та інші акти, що ви-даються державними й недержавними органами і органі-заціями.

Прокурор має право витребувати від цих органів і орга-нізацій необхідні документи, матеріали, статистичні та ін-ші відомості; вимагати проведення перевірок, ревізій у зв'язку з наявними даними про порушення законності; ви-магати виділення спеціалістів для з'ясування питань, які виникають при здійсненні нагляду; має право викликати посадових осіб і громадян і вимагати від них пояснень з приводу порушень закону.

До повноважень прокурора у сфері загального нагляду також належать: перевірки виконання законів у зв'язку з заявами, скаргами та іншими повідомленнями про правопорушення; встановлення законності адміністративного затримання громадян і вжиття заходів впливу за адмініст-ративні правопорушення; вжиття заходів для відшкодуван-ня матеріальних збитків, якщо такі збитки було завдано внаслідок порушення законності.

Вимоги прокурора у зв'язку зі здійсненням загально-го нагляду обов'язкові для виконання всіма, кому вони адресовані.

При виявленні порушень закону прокурор або його за-хисник у межах своєї