Специфіка діяльності органів контрольної влади полягає в тому, що вони не встановлюють загальних правил поведін-ки, як це робить законодавча влада, не займаються держав-ним управлінням, яке притаманне відповідній владі, не роз-глядають конкретних кримінальних, цивільних, трудових та інших справ, що становить сферу діяльності судової влади. Органи контролю, і зокрема Конституційний Суд України, займаються лише розслідуванням, перевіркою, вивченням стану справ і не мають права втручатися в оперативну діяльність установ і підприємств. Звичайно, вони доповідають про результати перевірок іншим органам держави, які і застосо-вують відповідні заходи до порушників. Самі ж органи конт-ролю, у тому числі і Конституційний Суд України, як прави-ло, ніяких покарань призначати не можуть.

2.2. Конституційно-правовий статус

Конституційного Суду України

Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визначається розділом XII Конституції та Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996.

Стаття 147 Конституції України визначає сутність Кон-ституційного Суду України та його призначення.

Конституційний Суд України визначається як єдиний орган конституційної юрисдикції.

Призначення цього органу:

- вирішувати питання про відповідність законів та ін-ших правових актів Конституції України;

- давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституція України визначає склад Конституційного Суду України та порядок його формування.

Згідно з Конституцією Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. Президент України (ч. 22 ст. 106), Верховна Рада України (ч. 26 ст. 86) та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Консти-туційного Суду України (ч. 2 ст. 148) Конституція України. – К., 1996.

.

У Конституції України визначаються вимоги до судців Конституційного Суду України.

Відповідно до ч. З ст. 148 Конституції України суддею Конституційного Суду України може бути громадянин Украї-ни, який на день призначення досяг сорока років, має вишу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

При цьому суддя Конституційного Суду призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Із загальної кількості суддів на спеціальному пленарному засіданні обирається Голова Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Вище зазначалося, що основні положення норм розді-лу VIII Конституції України "Правосуддя" на суддів Конституційного Суду не поширюються. Проте є й вийнятки. Так, згідно зі ст. 149 Конституції України на суддів Конституцій-ного Суду поширюються гарантії незалежності та недотор-канності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені ст. 126, та вимоги щодо несумісності, визначені в ч. 2 ст. 127 Конституції.

Суддя Конституційного Суду вважається таким, що всту-пив на посаду, з часу складання ним присяги, а повноважен-ня закінчуються в останній день місяця, в якому строк його перебування на посаді судді закінчується або в якому йому виповнюється шістдесят п'ять років.

Конституційному Суду України надано досить широкі повноваження, які стосуються захисту загальних засад кон-ституційного ладу, основних прав і свобод людини і громадя-нина, забезпечення верховенства і прямої дії норм Конститу-ції України на всій території країни.

Згідно зі ст. 150 до повноважень Конституційного Суду України належить дві основні групи питань:

1) вирішення про відповідність Конституції України (конституційність):*

законів та інших правових актів Верховної Ради України;*

актів Президента України;*

актів Кабінету Міністрів України;*

правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції та законів України.

Суб'єктами конституційного звернення до Конституцій-ного Суду України згідно зі ст. 150 Конституції України є: Президент України, не менш як 45 народних депутатів Ук-раїни, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

При вирішенні питань своєї компетенції Конституційний Суд України, зокрема за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України, дає висновки про відповід-ність Конституції України чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

У свою чергу за зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розгляду і розслідування справи про усунення Президента України в порядку імпічменту (ст. 151 Конституції).

Щодо вирішення питань про відповідність Конституції України вищеперелічених актів. Згідно зі ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конститу-ційного Суду України визнаються неконституційними пов-ністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Кон-ституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані недійсними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконститу-ційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконститу-ційними, відшкодовуються державою у встановленому зако-ном порядку.

З питань своєї компетенції Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на тери-торії України, остаточними і не можуть бути оскаржені (ст. 150 Конституції).

Конкретні питання правового статусу, завдань, організа-ції та діяльності Конституційного Суду України визначає За-кон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовт-ня 1996 р.

Згідно з цим Законом завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції України як Основно-го Закону на всій території України. Закон