акти, що виносяться; процесуальні ухвали, протокольні ухвали Конституційного Суду України.
ВИСНОВКИ
З вищенаведеного можна зробити такі висновки:
Конституційний Суд України посідає особливе, відок-ремлене від інших органів держави, місце. Це обґрунтовується наступним:
- незважаючи на те, що про Конституційний Суд Украї-ни йдеться у розділі VIII Основного Закону України, він не є складовою, а ні загальних, а ні спеціалізованих апеляційних судів;
- саме тому його правовий статус визначено в окремо-му розділі XII "Конституційний Суд України";
- цей розділ міститься не відразу за розділом VIII "Пра-восуддя", а перед розділом ХІІІ "Внесення змін до Конститу-ції України", що є досить логічним;
- система судів загальної юрисдикції і спеціалізованих судів відрізняється від Конституційного Суду України тим, що: останній не має власної системи; порядок призначення суддів загальної і спеціальної юрисдикції докорінним чином відрізняється від порядку формування Конституційного Су-ду; вимоги, які пред'являються до суддів Конституційного Суду відрізняються від вимог щодо судців загальної і спеці-альної юрисдикції; основні принципи судочинства останніх докорінно відрізняються від засад Конституційного Суду; на діяльність Конституційного Суду України не поширюються норми процесуальних кодексів України; Конституційний Суд України має власну, притаманну лише йому, процедуру роз-гляду питань своєї компетенції; специфічні і властиві лише Конституційному Суду України акти, які він приймає; до суддів цього Суду пред'являються підвищені вимоги щодо стажу роботи, вікового цензу та місця проживання в Україні; акти цього органу не підлягають спеціальному та касаційно-му оскарженню; на відміну від строків повноважень суддів загальної і спеціальної компетенції, судді Конституційного Суду призначаються на суворо визначений строк; судді Кон-ституційного Суду не входять до складу Вищої ради юстиції.
Все це дає можливість зробити висновок про те, що Кон-ституційний Суд України є особливим судовим органом кон-ституційного контролю.
Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визначається розділом XII Конституції та Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р.
Стаття 147 Конституції України визначає сутність Кон-ституційного Суду України та його призначення.
Конституційний Суд України визначається як єдиний орган конституційної юрисдикції.
Призначення цього органу:
- вирішувати питання про відповідність законів та ін-ших правових актів Конституції України;
- давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Конституція України визначає склад Конституційного Суду України та порядок його формування.
Згідно з Конституцією Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. Президент України (ч. 22 ст. 106), Верховна Рада України (ч. 26 ст. 86) та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Консти-туційного Суду України (ч. 2 ст. 148).
У Конституції України визначаються вимоги до судців Конституційного Суду України.
Конкретні питання правового статусу, завдань, організа-ції та діяльності Конституційного Суду України визначає За-кон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовт-ня 1996 р.
Згідно з цим Законом завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції України як Основно-го Закону на всій території України. Закон визначає основні принципи діяльності цього органу, до яких належать принци-пи верховенства права, незалежності, колегіальності, рівно-правності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих рішень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Конституція України. – К., 1996.
Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996.
Закон України “Про судоустрій в Україні”. – К., 2002.
Закон України “Про Конституційний Суд України”.
Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року // ВВР. – 1996. - №47. – Ст.256.
Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2000.
Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2001.
Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2002.
Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. Ч.1. – К., 2001.
Конституційне право України /Під ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2002.
Конституційне право України /за ред. док. юр. наук проф. В. Ф. Погорілка. – Київ: Наук. думка, 2001.
Конституція України. – К., 1996.
Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2002.
Основи конституційного ладу України / А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков, С.Л.Лисенков, В.В.Медведчук. – К.: Либідь, 2001. – 206 с.
Основи правознавства / За ред. І.Б.Усенка. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 416 с.
Правознавство. Навч. посібник. / В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та ін.; За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2001.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. – 656 с.