Реферат на тему:
Координація діяльності органів влади у боротьбі з організованою кіберзлочинністю
У контексті Указу Президента України “Про рішення Ради безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року “Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України”” від 6 грудня 2001 р. № 1193/2001 визначено основні засади реалізації державної політики, стратегії боротьби з комп’ютерною злочинністю в Україні.
Про соціальну небезпеку комп’ютерної злочинності свідчить те, що за оцінками Інтерполу, оголошеними на шостому засіданні Робочої групи по співробітництву правоохоронних органів країн Центральної та Східної Європи (в м. Мюнстері 28–30 серпня 2000 р.) з питань боротьби з комп’ютерною злочинністю, було визнано, що прибутки так званих кіберзлочинців посідають третє місце після доходів наркоділків та нелегальних постачальників зброї.
У ряді міжнародних документів визнано, що кіберзлочинність сьогодні загрожує не тільки національній безпеці окремих держав, а й безпеці людства та міжнародного порядку. Стурбованість міжнародного співтовариства щодо розвитку кіберзлочинності знайшла відображення, зокрема у таких міждержавних угод, як Резолюції Ради ЄС “Про законний моніторинг телекомунікацій” (96/С 329/01) від 17 січня 1995 р. та Конвенції Ради Європи “Про кіберзлочинність” від 23 листопада 2001 р.
Прикладом суспільної небезпеки кіберзлочинів можуть слугувати подані міжнародними інформаційними агентствами та іншими засобами масової інформації події 23 жовтня цього року, коли була вчинена кібератака хакерів з різних частин світу на 13 провідних міжнародних серверів світової комп’ютерної мережі Інтернет, з яких залишилися цілими тільки чотири. На думку експертів, у результаті цієї акції було завдано економічних збитків у різних державах на суму, що перевищує 1 трлн дол. США. Під загрозу було поставлено існування всієї міжнародної системи комп’ютерної телекомунікації.
За кримінологічними прогнозами експертів, кіберзлочинність (зокрема такий її сегмент, як організована кіберзлочинність та особливо транскордонна організована кіберзлочинність) у першому десятилітті ХХІ століття буде динамічно зростати.
Зазначена тенденція зумовлена такими чинниками:
- бурхливим розвитком глобальної системи електронної телекомунікації, на зразок Інтернет; - приєднанням до процесу формування так званої глобальної кіберцивілізації нових країн через спеціальні національні програми на зразок інформатизації, розвитку інформатики, інформаційного суспільства, постіндустріального суспільства, електронного суспільства (е- суспільства) та подібних до них за змістом; - зростанням у структурі національних економік і міжнародній економіці сектору торгівлі та наданням послуг через електронні (комп’ютерні) засоби телекомунікації (зокрема, Інтернет-торгівля).
Що стосується України, слід відмітити такі негативні чинники, що стримують активну боротьбу з кіберзлочинами і не дозволяють нашій державі на рівноправній основі включитися у світове інформаційне суспільство:
- відсутність достатньої державної фінансової підтримки фундаментальних і прикладних вітчизняних досліджень у сфері попередження і боротьби з кіберзлочинністю; - практично відсутній розвивток вітчизняного виробництва конкурентноспроможних засобів інформатизації і зв’язку, їх захисту;
- інформатизація державних і комерційних структур здійснюється переважно на базі закордонної технології та комп’ютерної техніки (стратегічна технічна і технологічна залежність від інших держав).
Дослідження міжнародної практики демонструє, що злочинний світ активно пристосовується до можливостей кіберцивілізації. Серед злочинів, що вчиняються з використанням комп’ютерних технологій та телекомунікацій, спостерігається особливе зростання злочинів у сфері економіки, у тому числі:
- легалізація (“відмивання”) прибутків, отриманих злочинним шляхом з використанням комп’ютерних технологій;
- злочини з використанням електронних платежів у сфері банківської діяльності;
- порушення права інтелектуальної власності на комп’ютерні програмні продукти;
- комерційне, промислове шпигунство через глобальні мережі телекомунікації;
- недобросовісна економічна конкуренція шляхом завдання шкоди потерпілим методами блокування або знищення їх веб-сайтів (е-сторінок) чи несанкціоноване розміщення на них з метою розповсюдження через мережу Інтернет дезінформації, що паплюжить їх ділову репутацію і т.ін.
Слід звернути увагу на злочини, що вчиняються з картками електронних платежів. За експертними оцінками, на міжнародному рівні цей вид транскордонних злочинів завдає збитків міжнародній банківській системі до 10 % обсягів операцій за картковими рахунками. За приклад, у міжнародній системі електронних платежів Mastercard зареєстровано шахрайств з картками на суму 703 млн дол. США, VISA зазнала збитків через шахрайства з кредитними і дебіторськими картками в усьому світі на 1,2 млрд дол. США.
Зростання кіберзлочинності у сфері економіки викликає необхідність страхування ризиків та затрат на технічний захист, що автоматично викликає підняття цін на 20–30 % і відповідну інфляцію в країні. Зазначений аспект можна розглядати як загрозу національній безпеці, її складових – економічній безпеці людини, суспільства, держави.
У контексті національної економічної безпеки також заслуговує на увагу такий чинник криміногенних загроз, як промислове шпигунство. Україна отримала у спадщину розгорнуту систему науково-дослідних центрів. Як зазначають експерти, науково-дослідні установи в Україні мали відношення до 17 з 21 видів “критичних технологій” – весь блок по електроніці, кібернетиці, лазерній техніці, нових виробничих технологіях і т.ін. Всі розробки мають потенціал експортного і конверсійного змісту. Інформатизація науково-дослідних центрів, підключення їх до світової кібертелекомунікаційної магістралі, відповідно, знизить рівень захищеності комерційної таємниці, ноу-хау та інших об’єктів промислової власності.
Висновки та прогнози іноземних експертів екстраполюються на території України. Сьогодні вся банківська система України функціонує в режимі електронних телекомунікацій. За даними Національного банку України, в середньому щодоби в країні здійснюється близько 6 млн електронних грошових розрахунків. Вірогідність виникнення загроз проти суспільних відносин щодо комп’ютерної інформації, особливо в електронних інформаційних системах, транскордонних кібермережах за рахунок злочинних дій у сфері економіки, складає:
- промислове шпигунство (крадіжка) – 1 раз на рік;
- розтрати (службові злочини) – 1 раз на 100 днів;
- збитки від одного кіберзлочину в сфері економіки на Заході складає в середньому від 450
