КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисциплін: „Кримінологія”

На тему: Корупційна злочинність

ЗМІСТ

Вступ .......................................................................................... ст. 3

1. Поняття корупції та корупційних злочинів .............…….. ст. 4

2. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності

й особи корупціонера ...........................................................… ст. 9

3. Детермінанти корупційної злочинності ............................. ст. 15

4. Засоби протидії корупційній злочинності ......................... ст. 19

Висновок .................................................................................... ст. 22

Перелік використаної літератури ............................................ ст. 23

ВСТУП

Практика соціального життя в останні роки змусила визнати на найвищому рівні державної влади існування в Україні організованої злочинності. Тому підвищення ефективності боротьби з нею є одним із найважливіших завдань, що випливає з оцінки сучасної кримі-нальної ситуації в країні. Стосовно науки, то її внесок у розробку цієї проблематики не можна визнати задовільним, хоча останнім ча-сом намітилися позитивні зрушення. У підручниках, монографіях з кримінології автори вдавалися лише до таких формулювань, як "елементи організованої злочинності", "особливо небезпечні прояви групової злочинності", "лідерство у злочинному середовищі", "орга-нізованість злочинних груп" тощо. Застосування подібних визна-чень пояснювалося недостатньою теоретичною розробкою самого поняття "організована злочинність". Вперше спробу сформулювати поняття організованої злочиннос-ті здійснили американські вчені. 1971 року відомий публіцист Уолтер Ліппман зазначав, що на відміну від звичайної злочинності, що носить повністю грабіжницький характер, організована злочинність пов'язана з наданням бажаючим певних послуг або товарів.

КОРУПЦІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ

Поняття корупції та корупційних злочинів.

Корупційна злочинність є складовою більш широкого суспільно-го явища — корупції. Тому розгляд цього виду злочинності доцільно розпочати зі з'ясування сутності корупції. Тим більше, що вона за-лишається малодослідженою і е чинником, що реально загрожує на-ціональній безпеці України.

У загальному вигляді корупцію можна визначити як соціальне явище, яке охоплює всю сукупність діянь, пов'язаних з неправо-мірним використанням особами наданої їм влади та посадових повноважень з метою задоволення особистих, інтересів чи інте-ресів третіх осіб, а також інших правопорушень, що створю-ють умови для вчинення корупційних діянь або їх приховування.

Сутність корупції полягає у тому, що вона має:—

соціальну обумовленість;—

свою "ціну", що платить суспільство за її існування;—

негативний вплив на всі сфери суспільного життя;—

транснаціональний характер;—

економічні, політичні, правові, психологічні та моральні ас-пекти;—

здатність постійно пристосовуватися до нових реалій життя. Таке розуміння корупції є відправним, вимагає не обмежуватись

у боротьбі з нею лише правовими заходами, переважно у формі юридичної відповідальності за корупційні діяння, а застосувати комплекс економічних, політичних, організаційних та інших заходів протидії.

У кримінологічному аспекті корупція характеризується низкою ключових ознак:—

вона можлива лише у сфері діяльності органів державної вла-ди і місцевого самоврядування;—

її суб'єктом може бути тільки особа, наділена владою чи по-садовими повноваженнями;—

корупційні відносини виникають внаслідок зловживання осо-бою, наділеною владою чи посадовими повноваженнями, своїми пов-новаженнями. Тут вони виступають предметом торгу, в результаті якого суб'єкт одержує певні блага як матеріального, так і нематері-ального характеру;—

корупцію складають лише такі діяння, які вчинені особою, на-діленою владою чи посадовими повноваженнями, з метою задово-лення корисливих власних або інтересів інших осіб. Неправомір-ність або й неетичність діянь посадової особи та їх спрямованість на задоволення корисливих Інтересів по суті визначають, які саме діян-ня відносяться до категорії корупційних.

Глибше й точніше з'ясувати соціальну сутність і правову приро-ду корупції допомагає встановлення механізму корумпованої пове-дінки. На наш погляд, він може проявлятися у двох варіантах. В першому випадку має місце взаємодія двох суб'єктів, кожен з яких прагне задовольнити свої корисливі інтереси (скажімо, давання— одержання хабара); у другому — корумпована поведінка зводиться до дій лише однієї особи, яка самостійно задовольняє корисливі ін-тереси, зловживаючи наданими їй посадовими повноваженнями (на-приклад, розкрадання державного майна з використанням свого службового становища). Обидва варіанти об'єднує те( що суб'єкт корупційних діянь задовольняє власний інтерес чи інтереси третіх осіб за допомогою неправомірного використання наданих йому влад-них повноважень.

У правовому плані корупція становить собою сукупність різних за характером та ступенем суспільної небезпеки, але єдиних за сво-єю суттю діянь (кримінальних, адміністративних, цивільно-право-вих, дисциплінарних), а також порушень етичних норм поведінки посадових осіб, пов'язаних із вчиненням цих діянь. Таке широке ро-зуміння корупції вказує на те, що не всі корупційні прояви є кримі-нально-караними. Але, зазвичай найбільшу суспільну небезпеку мають корупційні злочини.

Поняття "корупційний злочин" і "корупційне правопорушення" вжиті у Конвенції про кримінальну відповідальність за корупцію, прийнятій 4 листопада 1998 року. Отже, вони є загальновизнаними у міжнародному праві, що дає підставу для виокремлення такого ви-ду злочинності, як корупцІйна.

Корупційним може бути визнано будь-який умисний злочин, що вчиняється посадовою особою органу державної влади чи місцевого самоврядування з використанням свого службового становища з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересо-ваності або для задоволення інтересів третіх осіб. При цьому частина з них може бути безумовно визнана корупційними, інша — лише за певних умов їх вчинення.

Безумовно, корупційними є злочини, всі ознаки яких вказують на і'х корупційний характер і визначені в законі чи випливають з йо-го змісту. До них належать: одержання хабара; зловживання вла-дою або службовим становищем; заволодіння чужим майном шля-хом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; притягнення завїдомо невинного до кримінальної відповідальності; постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови; притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності; зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем.

До умовно корупційнах відносяться злочини, склади яких мають не всі ознаки корупційності. До цієї категорії належать: пору-шення законодавства про бюджетну систему України; видання нор-мативних актів, що змінюють прибутки і витрати бюджету всупереч встановленому законом порядку; перешкоджання здійсненню вибор-чого права; підлог виборчих документів, приписки або неправиль-ний підрахунок голосів; порушення таємниці голосування;