Реферат на тему:

Криміналістична характеристика злочинів, вчинених у банківській системі з використанням сучасних інформаційних технологій

Банківська система життєдіяльності держави, яка пов'язана з накопиченням, розподілом і використанням державних і приватних коштів, є однією з найбільше притягальних для окремих злочинців і особливо організованих злочинних груп. У даній системі на теперішній час вчиняється значне число різного роду фінансових афер, здійснюваних частіше за все при різних банківських операціях.

Для нормального функціонування економіки необхідна надійна, стабільна і розвинена банківська система, при якій банки будуть здійснювати платежі, вчасно надавати своїм клієнтам кредити, послуги по операціям з цінними паперами тощо. якщо фінансове становище банку "похитнулось", то разом з ним може похитнутися і фінансове становище сотень його клієнтів.

Щорічне зростання кількості банківських злочинів збільшує розміри заподіяної ними шкоди. Дані за 1997-1998 роки свідчать, що більш ніж 75% від всіх збитків, заподіяних економічною злочинністю, припадає тільки на сферу діяльності комерційних банків.[1]

Злочини, що скоюються в банківській системі або з її використанням, можна віднести до одних із найбільш небезпечних економічних злочинів, оскільки їх негативний вплив відображається не тільки на самому банку, але і на багатьох інших суб'єктах економічної діяльності і фінансовій системі держави в цілому.

Особливо великих розмірів досягають суми, які знімаються з банківських рахунків, як вкладників, так і ресурсів самих банків, з використанням комп’ютерних систем. До таких злочинів слід віднести ті, що охоплюють склади злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України в статтях 190 “Шахрайство”, 200 “Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення”, ст.361 “Незаконне втручання в роботу електронно -обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж”, ст. 362 “Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем”, ст. 363 “Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем” .

На початку 90-х років в Україні розпочалася глобальна комп'ютеризація суспільства, яка стала не просто фактом науково-технічного прогресу, а і надійно увійшла в професійну діяльність, побут, науку, освіту, культуру. Комп'ютери стали незамінними помічниками людини.

У нашій країні вже сьогодні знаходиться досить розвинена система електронного зв'язку, яка не може бути абсолютно надійною та захищеною. Така ситуація надає можливість злочинцям отримувати несанкціонований доступ до комп'ютерних інформаційних систем для проведення незаконних маніпуляцій у корисливих цілях. Процес комп'ютеризації суспільства призводить до збільшення кількості комп'ютерних злочинів, зростання їх ваги за розмірами сум, що використовуються в загальній частині матеріальних витрат, у порівнянні із звичайними видами злочинів.

В залежності від виду злочину, предмет злочинного посягання неоднаковий. Злочинні посягання в банківській сфері за кримінально-правовою ознакою кваліфікуються залежно від обставин за статтями різних глав Кримінального Кодексу України: 1.Злочини проти власності – “шахрайство” (ст.190); 2.Злочини у сфері господарської діяльності – “незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення” (ст.200); 3.Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж (ст.361 “ Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж”, ст. 362 “Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем”, ст. 363 “Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем”). [ 2 ] Предмет вказаних злочинних посягань зразу або в кінцевому результаті складають грошові кошти держави чи приватних фірм, підприємств та осіб у гривневій чи іноземній валюті, а також який-небудь товар чи майно.

Способи вчинення банківських злочинів дуже різноманітні. Розглянемо ті з них, що скоюються з використанням сучасних інформаційних технологій: підробка та використання пластикових платіжних карток та комп’ютерної банківської інформації.

За останні роки український ринок банківських технологій пройшов шлях від початкової стадії комп’ютеризації – реалізації найпростіших банківських операцій на базі персональних комп’ютерів до повноцінних автоматизованих банківських систем, що відповідають самим суворим сучасним вимогам. Активно впроваджуються міжнародні системи платежів.

Сучасний стан інформаційних систем та обчислювальної техніки дозволяє впроваджувати усе більш тонкі і цікаві для користувача технології. Одна з них – так звані “електронні гроші”.

Поява і розповсюдження пластикових платіжних засобів в Україні зумовлені взаємною зацікавленістю в цьому держави і власника пластикових карток. Для держави це один з засобів зниження потреби в готівковій грошовій масі.

Організації, що приймають до оплати картки, періодично інформуються емітентами про номери карток, визнаних недійсними, викраденими, загубленими, фальшивими. Список номерів таких карток називається "стоп-лист". При використанні картка перевіряється на дійсність її реквізитів за "стоп-листом" і за допомогою прокатного апарату. [3]

Реальну погрозу банківської індустрії пластикових платіжних засобів представляють і хакери. Вони можуть за допомогою спеціального програмного забезпечення визначати, а потім продавати номера діючих рахунків кредитних карток, а також поширювати паролі, ідентифікаційні номери, кредитну й іншу персональну інформацію через комп'ютерні мережі, чим роблять допомогу злочинцям в одержанні незаконного доступу до кредитних бюро та комп'ютерних систем фінансових установ.

Але найбільшу погрозу для системи платежів із використанням банківських пластикових карток представляє їх підробка. Цей вид злочинів розвивається найбільше динамічно і створює великі труднощі, як при розслідуванні, так і при підрахунку збитків. Злочинці використовують номера справжніх карток, причому власники карток навіть не здогадуються про це.

В даний час поширення одержали розкрадання в банківській діяльності з використанням електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) або комп'ютерних мереж. Цей вид розкрадання характеризується тим, що злочинці, скориставшись службовою можливістю для неправомірного доступу до комп'ютерної інформації фінансового