На сьогоднішній день основні способи комп'ютерних злочинів можна розділити на 4 основних групи:

1. Перехоплення інформації: безпосереднє перехоплення, і електромагнітне перехоплення.

2. Несанкціонований доступ до інформації: "комп'ютерний абордаж", "містифікація", "маскування", "непостійний вибір", "за хвіст", "аварійний", "за дурнем", "пролом", "люк", "склад без стін", "системні роззяви".

3. Маніпуляції з інформацією: "троянський кінь в ланцюгах", "троянська матрьошка", підміна даних, підміна коду, комп'ютерні віруси, "салямі", "логічна бомба", "асинхронна атака", моделювання, "повітряний змій", "пастка на живця".

4. Отримання і використання інформації із злочинною метою: крадіжка програмного забезпечення, крадіжка устаткування за допомогою комп'ютерних операцій, крадіжка грошей за допомогою отримання секретних кодів, крадіжка грошей шляхом комп’ютерного пересилання, крадіжка грошей шляхом маніпуляції з комп'ютером, внесення змін в програму .[4]

Вчиненню цих злочинів передує певна підготовка, характер якої залежить від ступеня зв'язку правопорушників із діяльністю обчислювального центру банку. Сторонні особи продумують шляхи доступу до комп'ютерної системи, намагаються з'ясувати паролі та ключі програм. Програмісти, оператори й інші працівники комп'ютерного центру й інших підрозділів банку, що готують подібну аферу, вибирають найбільше сприятливу для її вчинення обстановку, можуть створювати підставну фірму з розрахунковим рахунком для перекачування викрадених грошей і т.д.

Злочинна акція, по суті, складається з початку контактних дій правопорушника з ЕОМ або машинними носіями і зняття необхідної інформації або грошей з електронних рахунків клієнтів банку, їхнього безпосереднього присвоєння або переказу на рахунки "липових" організацій.

Приховання такого злочину відбувається шляхом відновлення початкової програми, що зазнала змін в процесі злочинного доступу до банківської комп'ютерної інформації. Це звичайно буває під силу тільки фахівцям дуже високої кваліфікації і ступеня доступу до банківського програмного забезпечення.

Обстановка створена злочинцями для вчинення зазначених злочинів, насамперед формується під впливом різного роду непорозумінь, суперечливих, нерозвинених положень нашого законодавства, непродуманості окремих рішень і нерозробленості механізму реалізації рішень у сфері банківської діяльності тощо.

Сприятлива обставина для шахраїв, що використовують пластикові платіжні картки, складається при несвоєчасному відправленні "стоп-листа" в організації, що приймають такі картки, при неуважності осіб, що беруть і перевіряють ці картки, у випадку пред'явлення їх у торгових і інших підприємствах.

Корисливим злочинам, пов'язаним із використанням інформаційних систем ЕОМ, сприяють головним чином обстановка слабкого контролю за дотриманням встановленого порядку професійної роботи в електронних банківських мережах, недостатня захищеність комп'ютерних систем. Тут злочинці частіше використовують вже об'єктивно сформовані для них сприятливі умови, чим спеціально створювані ними. Отже, навіть непродумані організаційно-управлінські рішення можуть сприяти таким розкраданням.

Особа злочинця. Більшості з них властива психологія користолюбців, ділків, пристрасть до наживи, прагнення до швидкого накопичення багатства будь-яким шляхом без врахування того, що їхні діяння можуть наносити часом серйозний збиток економіці України.

Серед осіб, що вчиняють названі злочини, порівняно високий рівень освіченості.

До специфічної категорії такого роду правопорушників варто віднести осіб, що скоюють розкрадання за допомогою використання комп'ютерних банківських систем.

Характеризуючи осіб, які вчиняють комп'ютерні злочини, необхідно відмітити основну відзнаку, а саме: в електронну злочинність втягнуте широке коло осіб, від висококваліфікованих фахівців, до дилетантів.

Вітчизняні і зарубіжні дослідження дають змогу намалювати портрет типового комп’ютерного, електронного злочинця, тобто відповідний профіль даного соціального типу: йому в середньому ЗО років, за освітою - інженер в галузі електроніки і математики, або програміст, але існують випадки, коли злочинці взагалі не мають ніякого технічного досвіду. Крім цього особи не стоять на обліках в ОВС і взагалі не мають кримінального минулого.

За матеріалами Центру дослідження комп’ютерної злочинності суб’єктами злочинів, що вчиняють за допомогою високих технологій, в 5 разів частіше є чоловіки. Більшість злочинців мають вищу або незакінчену вищу технічну освіту (53,7%), іншу вищу або незакінчену вищу освіту (19,2%). Серед них переважають особи віком від 30 до 45 років (46,5%), а також від 16 до 30 років (37,8%). [5]

З позицій людських психофізіологічних характеристик - це яскрава, думаюча, творча особа, професіонал своєї справи, готовий прийняти технічний виклик, бажаний працівник. Вони часто займають відповідальні посади і озброєні спеціальними знаннями і найновішими технологіями, мають доступ до банківських комп'ютерних систем.

Одночасно - це особи, які бояться втратити авторитет, або ж певний статус в рамках якоїсь соціальної групи, або ж бояться на роботі глузувань.

Слід враховувати, що на даному етапі комп'ютерні злочини в банківській системі переважно скоюються організовано. Це пояснюється тим, що організованим злочинним угрупуванням, які мають широке коло впливу, не становить великих проблем перевести гроші на закордонні банківські рахунки, або через підставні фірми "відмити" їх, щоб в подальшому, легалізувати та пустити в обіг.

Такі злочинці відзначаються уважністю і пильністю, їх дії витончені, хитромудрі, супроводжуються відмінним маскуванням. Ззовні поведінка таких людей нічим не відрізняється від встановлених в суспільстві соціальних норм .

Частіше за все зазначені особи не тільки володіють спеціальними навичками в сфері користування ЕОМ, її пристроями, але і можуть користуватися паролями і ключами банківських програм, застосовувати свої спеціальні знання для фальсифікації програм шляхом зміни правильних вихідних даних. Це зазвичай оперативні працівники банків різного посадового рівня, програмісти й оператори комп'ютерів. Комп'ютерні злочини корисливого типу скоюють і так звані "хакери" (одержимі програмісти) - переважно молоді люди, добре технічно і професійно підготовлені для роботи з ЕОМ і складання комп'ютерних програм .[3]

Дослідження показують, що безпосередній несанкціонований доступ до ЕОМ, систем та комп’ютерних мереж вчиняється співробітниками банків: програмістами, інженерами,