Кри-мі-наль-на від-по-ві-даль-ність, як вже заз-на-ча-ло-ся, є ре-ак-ці-єю дер-жа-ви на зло-чин, що вчи-ни-ла осо-ба. Та-ка ре-ак-ція зна-хо-дить своє від-бит-тя у пев-но-му пра-во-зас-то-су-валь-но-му ак-ті ор-га-ну дер-жа-ви, а са-ме — в об-ви-ну-валь-но-му ви-ро-ку су-ду. У зв’яз-ку з цим роз-різ-ня-ють ма-те-рі-аль-ну і про-це-су-аль-ну під-ста-ву кри-мі-наль-ної від-по-ві-даль-нос-ті. Ма-те-рі-аль-ною під-ста-вою є склад зло-чи-ну, а про-це-су-аль-ною — об-ви-ну-валь-ний ви-рок су-ду.

Глава ІІ. Сучасні проблеми доповнень до поняття кримінальної відповідальності

2.1 Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері оподаткування

Відповідно до Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі і на умовах, які визначаються законодавством. Умисна несплата податків становить підвищену суспільну небезпечність, оскільки державі, а відповідно й громадським інтересам завдається значна шкода. Проте в кримінальному законодавстві відсутня окрема норма, якою передбачалась би кримінальна відповідальність за вчинення зазначених діянь.

В чинному Кримінальному кодексі України відповідальність за вчинення злочинів у сфері оподаткування передбачена ст. 1482 КК. Відповідно до неї кримінально карним визнається умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що не повною мірою співвідноситься з чинним податковим законодавством і не охоплює усіх випадків умисної несплати податків. У той же час як цими діяннями завдається значна шкода суспільним відносинам виходячи з роз’яснень Пленуму Верховного Суду, що містяться у його постанові № 5 від 26 березня 1999 року “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів”, можна зробити висновок, що за певних умов може наставати відповідальність і за умисну несвоєчасну сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Зокрема, в п. 4 постанови роз’яснюється, що умисна несвоєчасна сплата коштів, що мали бути перераховані до бюджетів чи державних цільових фондів, має кваліфікуватися, за наявності передбачених законом підстав, як зловживання посадовим становищем за відповідною частиною ст. 165 КК. Зрозуміло, що в даному випадку йдеться про протиправні дії посадових осіб підприємств, установ, організацій [24, 86].

Кримінальна відповідальність за ст. 1482 КК настає лише за сукупності таких обов’язкових умов:

Аналіз роз’яснень, що містяться у постановах Пленуму Верховного Суду України, дає підстави для висновку: ухилення від сплати податків може бути вчинене як шляхом активних дій, так і шляхом бездіяльності. На це вказує, зокрема, вказівка, що міститься в п. 3 постанови щодо змісту поняття “ухилення від сплати податків”, даючи чітке розмежування власне ухилення від умисної несплати та перераховуючи у п. 12 способи вчинення даного злочину [5, 13]. Така ж точка зору висловлюється і рядом вчених, зокрема автором коментарю до ст. 1482 КК України [26, 22].

В запропонованій редакції ст. 1482 КК несплата податків виявляється у діянні особи, спрямованого на повну або часткову несплату обов’язкових платежів, які повинні сплачуватись підприємствами, установами, організаціями або фізичними особами відповідно до чинного законодавства. Це діяння вчинюється шляхом бездії. Несплата означає не будь-які дії, а бездіяльність, котра виявляється у неперерахуванні обов’язкових платежів. При цьому, слід враховувати, що моментом закінчення перерахування (з огляду на диспозицію ст. 1482 КК) є момент надходження коштів до бюджету або державного цільового фонду (на відповідний їх рахунок).

Оскільки характер діяння є обов’язковою умовою кримінальної відповідальності, недоведеність факту його вчинення слідчими органами або судом є підставою для закриття кримінальної справи або винесення виправдувального вироку. В процесі розслідування кримінальних справ про злочини в сфері оподаткування і розгляді їх у суді встановлюється, яким чином, через що сталася несплата обов’язкових платежів. Сплата штрафних (фінансових) санкцій не звільняє особу від кримінальної (чи адміністративної) відповідальності, якщо в її діях є ознаки правопорушення.

Отже, притягнення до кримінальної відповідальності за податкові злочини посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також фізичних осіб, в тому числі й тих, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, покликане захистити найбільш важливі для держави відносини. У той же час притягнення до кримінальної відповідальності за податкові злочини не повинно здійснюватися тільки за формальними ознаками ст. 7 КК — вчинення суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності), передбаченого КК. Заходи кримінально-правового характеру, що застосовуються до особи, яка вчинила злочин, мають відповідати характеру та ступеню суспільної небезпечності діяння і особи винного.

Застосувати кримінальну репресію за порушення податкового законодавства слід з обачливістю і тільки за умов наявності в діях і особи ознак злочину.

2.2 Кримінальна відповідальність за терористичні злочини

За ос-тан-ні ро-ки кіль-кість вчи-не-них зло-чи-нів те-ро-рис-тич-но-го ха-рак-те-ру пос-тій-но зрос-тає. Од-нак внас-лі-док за-ко-но-дав-чої не-виз-на-че-нос-ті у біль-шос-ті ви-пад-ків ви-ни-ка-ють ус-клад-нен-ня у пра-во-зас-то-сов-чій ді-яль-нос-ті з при-во-ду ква-лі-фі-ка-ції тих чи ін-ших ді-янь як те-ро-рис-тич-них. Як-що в ці-ло-му ха-рак-те-ри-зу-ва-ти ук-ра-їнсь-ке кри-мі-наль-не за-ко-но-давс-тво, то не мож-на ствер-джу-ва-ти що від-сут-ні пев-ні ва-же-лі впли-ву та ре-а-гу-ван-ня на ок-ре-мі зло-чи-ни те-ро-рис-тич-но-го ха-рак-те-ру.

Про-ект но-вої кри-мі-наль-но-пра-во-вої нор-ми пе-ред-ба-чає від-по-ві-даль-ність за вчи-нен-ня те-ро-риз-му, тоб-то вчи-нен-ня ви-бу-ху, під-па-лу чи ін-ших дій, які ство-рю-ва-ли не-без-пе-ку за-ги-бе-лі лю-дей або за-по-ді-ян-ня знач-ної май-но-вої шко-ди чи ін-ших тяж-ких нас-лід-ків, як-що та-кі дії бу-ли вчи-не-ні з ме-тою по-ру-шен-ня гро-мадсь-кої без-пе-ки, за-ля-ку-ван-ня на-се-лен-ня або впли-ву на прий-нят-тя рі-шень ор-га-на-ми дер-жав-ної вла-ди