Реферат на тему:
Кримінологічна когнитологія щодо вивчення латентності комп’ютерної злочинності
Згідно з даними Комісії з попередження злочинності та кримінального права Організації Об'єднаних Націй, щорічний економічний збиток від комп'ютерних злочинів, за оцінками експертів, становить мільярди доларів США. (Див.: Юридичний вісник України. 1998. 5-11.03. С.7).
Основна увага у цій роботі буде звернута на дослідження причин і умов латентності кіберзлочинності. Коротко зазначимо методологічні аспекти, на основі яких сформувалися погляди на цю проблему. Пропонується застосування основних положень когнітології (науки про пізнання соціального інтелекту) у поєднанні з теорією інформації щодо з`ясування окремих кримінологічних питань (кримінологічної когнітології). Як свідчать дослідження, такий підхід ще не набув широкого застосування у кримінології. У зв’язку з цим визначимося у деяких поняттях та категоріях.
Перш за все, коротко з’ясуємо сутність категорії “когнітологія”. Вона виникла у західній науці і бере свій початок від категорії “когнітивний” (від лат. – знання, пізнання, пізнавальний, такий що стосується пізнання. (Див.: Словник іншомовних слів. /За ред. академіка О.С. Мельникова –К. 1985. С.419).
В Україні когнітологія, як наука, виникла під впливом праць вітчизняного вченого Ю.М. Канигіна (Див.: Основы когнитивного обществознания (информационная теория социальних систем). –К. 1993). Він поєднав ідеї американського вченого У. Найссерса та його однодумців щодо когнітивної психології і положення теорії інформації в соціальних системах, зокрема, її складової – теорії критичної маси інформації й теорії ентропії (невизначеності) соціальних організацій. При цьому увага концентрується на вплив соціальної ентропії (невизначеності) на поведінку суб’єктів у суспільних відносинах.
Враховуючи обмеження щодо обсягу викладення матеріалу, із когнітології ми візьмемо положення, які носять прагматичний характер у кримінологічному аспекті. Тобто робиться спроба адаптувати та застосувати положення когнітивного (пізнавального, інформаційно-психологічного) підходу, визначеного Ю.М. Канигіним, до обгрунтування поглядів на генезис формування практики протидії кіберзлочиннсоті, у тому числі правового регулювання організації інформаційної безпеки та її кримінально-правовий захист.
Відповідно до теорії когнітивного суспільствознавства, будь-яке масове соціальне явище набуває суспільного усвідомлення за наявності відповідної критичної маси інформації (відомостей, даних, знань, навичок), що зменшує рівень ентропії (невизначеності) окремих індивідів, соціальних організацій (спільнот, які складаються з індивідів), суспільства в цілому, держави, світового співтовариства.
Сьогодні кількість інформації про комп’ютерну злочинність набула такої маси, що дозволяє виділити її в окремий аспект дослідження.
Як свідчить практика багатьох країн, зростання комп’ютерної злочинності є однією з характерних і закономірних ознак сучасного стану глобального інформаційного суспільства. Концентрація в автоматизованих комп’ютерних базах даних різної інформації, як правило, означає сприятливі умови для здійснення актів шпигунства, саботажу тощо. Також шантаж за допомогою комп’ютерів здійснюється легше, ніж традиційними методами. Розглянемо декілька прикладів із світової практики.
За матеріалами досліджень одного китайського комп’ютерного журналу, 95% місцевих комп’ютерних систем, підключених до Інтернету, були піддані атакам з метою несанкціонованого доступу до комп’ютерної інформації. У той же час, тестування комп’ютерних мереж агентствами безпеки Китаю виявило незахищеність майже всі. (Computer World. Київ. 1999. 3 лютого. С.1, 29).
У США офіційні представники американської армії стурбовані тим, що досвідчені хакери, які складають основу “кіберкриміналітету”, можуть отримати контроль над основними системами зброї (на зразок танків, літаків, військових кораблів). Про це було заявлено на конференції Army Directors of Information Management Conference в Хьюстоні. (Computer World Киев/ 2000/ 29 марта. С. 24).
Дослідження у різних країнах свідчать, що прояви комп’ютерної злочинності у більшості випадків має ознаки організованої.
Виникає питання: чому сьогодні саме у США приділяють так багато уваги публічному, відкритому обговоренню проблем комп’ютерної злочинності та чи завжди так було? США - батьківщина масової комп’ютеризації та інформатизації, і звісно, там виникла критична маса інформації про їх негативні прояви. Ментальність суспільства цієї країни полягає в тому, що там розуміють просту істину – колективний розум у відкритому обговоренні дозволить відпрацювати ефективні шляхи подолання суспільних проблем, зменшення впливу останніх на інформаційне суспільство.
Таким чином, ми демонструємо вплив ентропії та досягнення критичної маси інформації на формування суспільної свідомості щодо визначення соціальної небезпеки комп’ютерної злочинності.
Щодо нашої країни, то необхідність кримінально-правових заборон у даній сфері передувала визнанню суспільством, а потім законодавством факту існування інформації в автоматизованих (комп’ютерних) системах у якості товару, а, отже, як різновиду майна, тобто об’єкта суспільних відносин, різновиду права власності (права інтелектуальної власності). Це зафіксовано у Законах України “Про інформацію” (1992 рік) та “Про захист інформації в автоматизованих системах” (1994 рік).
Введення у 1994 році спеціальної норми у статті 198-1 Кримінального кодексу України визначило рівень соціальної ентропії щодо суспільної небезпеки комп’ютерної злочинності й призвело до необхідності додаткового переосмислення вітчизняної практики і теорії, кримінально-правових уявлень, зокрема щодо інформаційних (комп’ютерних) злочинів, кримінологічних та криміналістичних аспектів, пов’язаних із протиправним посяганням на інформацію та інформаційні системи як предмет делікту (правопорушення).
Поряд із зазначеними проблемами звернемо увагу і на таку, яка існує не тільки в Україні, але й у всьому світі, - латентність комп`ютерної злочинності: її прихованість; соціальне явище, яке не виявляє себе помітними ознаками на певному часовому проміжку. За експертними оцінками, сьогодні латентність комп`ютерна злочинність у світі досягає близько 90 %.
На фоні значних показників боротьби з комп’ютерною злочинністю в інших країнах викликає підозру низький рівень комп’ютерної злочинності в Україні. За офіційними даними, протягом другої половини 90-х років століття кількість злочинів, що вчиняються за допомогою комп’ютерних технологій, в Україні визначається в межах десятків протягом кожного року. Можна аргументувати до низького рівня комп’ютеризації в нашій країні. Але