інформаційна безпека, як наукова дисципліна переважно формується у технічному напрямі. Організаційно-правові аспекти відіграють вторинну роль, що знаходить вираз у якості окремих нормативних актів, підготовлених фахівцями із технократичним світоглядом та освітою. Такі нормативно-правові акти породжують у широкого загалу учасників інформаційних відносин розширення ентропії, хоча кожен нормативно-правовий акт покликаний зменшувати невизначеність у суспільстві.
Існує думка, що доцільно додатково впровадити у навчальних закладах (особливо де готують висококваліфікованих фахівців з навичками роботи на комп`ютері) як обов’язкову навчальну дисципліну «Інформаційне право». Як альтернатива (у межах більш вузького кола питань) можлива навчальна дисципліна «Правове регулювання захисту інформації в автоматизованих системах» та більш широка за змістом - “Інформаційна безпека”. За структурою такі навчальні дисципліни повинні охоплювати вивчення тем конституційного, адміністративного, цивільного, трудового та кримінального законодавства щодо регулювання суспільних інформаційних відносин в умовах інформатизації та теми з тектології (теорії організації соціальних систем) щодо захисту інформації в комп’ютерних автоматизованих інформаційних системах.
Зазначимо, що перші кроки на державному рівні вже зроблені Урядом України. Розпорядженням Прем’єрміністра (яке покладено в основу відповідних нормативних актів міністерств і відомств) у відомчих вузах правоохоронних органів зазначені дисципліни рекомендовані до введення у навчальні плани. Введення тематики інформаційного права, поряд із іншими юридичними навчальними дисциплінами, покликано зменшити ентропію у майбутніх правоохоронців щодо правового регулювання інформаційних правовідносин та протидії комп’ютерній злочинності.
Одним із шляхів подолання соціальної та індивідуальної ентропії є удосконалення національного законодавства у сфері суспільних інформаційних відносин, у тому числі кримінального законодавства щодо боротьби з комп’ютерною злочинністю. Цей захід дозволяє правовими методами знизити ентропію суспільства щодо комп’ютерних правопорушень, визначити межу дозволеної поведінки особи в суспільстві.
Особливість юридичної науки полягає в тому, що, досліджуючи практику, вона допомагає напрацюванню практичних заходів стримування негативних проявів інформаційного суспільства через регламентацію захисту правовими методами. Як рекомендація щодо цього пропонується удосконалення чинного законодавства України у сфері соціальних інформаційних відносин:
1. Для усунення протиріч та з метою однозначного тлумачення відповідних термінів і понять існує необхідність узгодження на законодавчому рівні понятійного апарату щодо правопорушень, визначених у Законах України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про державну таємницю", Положенні про технічних захист інформації в Україні (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.1994р. N632) та конструкції статті 1981 КК України.
2. Визначення у Зводі законів України як галузь законодавства (на рівні окремого розділу) – “Інформаційне законодавство”.
3. Проведення систематизації національного інформаційного законодавства на рівні окремого Кодексу – “Кодексу України про інформацію”, положення якого повинні базуватися на конституційному, адміністративному, цивільному, трудовому та кримінальному законодавстві.
4. З метою зниження соціальної ентропії та підвищення якості протидії комп’ютерній злочинності пропонується диференціювати її на кримінально-правовому рівні шляхом внесення наступних зміни і доповнення до Кримінального кодексу України:
- главу III "Про злочин" доповнити статтею наступного змісту:
"Злочини з використанням електронних інформаційних технологій".
За вчинення злочинів з використанням автоматизованих інформаційних систем, мереж, ресурсів та інших інформаційних технологій, у тому числі комунікаційної техніки, покарання призначається за законом, який передбачає відповідальність за даний злочин (крадіжка, шахрайство тощо);
- статтю 41 "Обставини, що обтяжують відповідальність" доповнити пунктом наступного змісту: "Вчинення злочину з використанням комп'ютерних інформаційних технологій, автоматизованих інформаційних систем";
- Особливу частину Кримінального кодексу доповнити новою главою "Злочини з використанням електронних автоматизованих інформаційних систем".
У цій главі доцільно розмістити злочини, визначені у статті 1981, розділивши її на декілька самостійних за складом статей і доповнити статтею наступного змісту:
"Порушення порядку і правил, що забезпечують захист інформації в автоматизованих системах і завдають значних збитків потерпілому”.
Умисне порушення порядку і правил, встановлених урядом України чи власником автоматизованої інформаційної системи, які забезпечують їх захист, що завдають значних збитків потерпілому - карається штрафом… чи позбавленням волі…
До нового проекту Кримінального кодексу України доцільно внести наступні зміни та доповнення:
- розділ ІІІ "Злочин та його види" доповнити статтею наступного змісту:
"Злочини з використанням електронних інформаційних технологій".
За вчинення злочинів з використанням автоматизованих систем, мереж, ресурсів та інших електронних інформаційних технологій, у тому числі комунікаційної техніки покарання призначається з урахуванням положень спеціального (інформаційного) законодавства, та відповідної статті Кримінального кодексу, за якою передбачається відповідальність за даний злочин (шахрайство, крадіжка тощо);
- статтю 63 "Обставини, які обтяжують відповідальність" доповнити пунктом наступного змісту: "Вчинення злочину з використанням електронних інформаційних технологій, автоматизованих інформаційних систем, у тому числі комунікаційної техніки".
У розділі XVI "Злочини у сфері використання автоматизованих електронно-обчислювальних систем" доцільно розмістити злочини, визначені у статті 332, розділивши її на декілька самостійних за складом статей, і доповнити статтею наступного змісту:
"Порушення порядку і правил, що забезпечують захист інформації в автоматизованих системах”.
Умисне чи необережне порушення порядку і правил, встановлених урядом України чи власником автоматизованої інформаційної системи, які забезпечують її захист, що завдало значних збитків потерпілому.
Виключити з проекту нового Кримінального кодексу статтю 333 - через те, що вже існують статті за крадіжку та шахрайство, а інформація, відповідно до Закону України "Про інформацію", визначається як товар і об'єкт права власності. Тому введення спеціальної статті є дублюванням норм, що викличе тільки ентропію щодо застосування її положень при кваліфікації злочинів.
Щодо статті 334 проекту нового Кримінального кодексу неоюхідно зазначити, що у кримінально-правовому аспекті діяння, що визначені в ній, можуть розглядатися як кваліфікуючі ознаки за деякими іншими статтями Особливої частини. Конструкцію цієї статті доцільно перенести до Кодексу про адміністративні правопорушення України. Також доречним було б створення окремої глави у Особливій частині цього Кодексу щодо адміністративних правопорушень у