Структура комп'ютерної злочинності - це її якісно-кількісна характеристика, в основу якої треба покласти характер і ступінь суспільної небезпеки злочинів, що входять до неї. Структура відображається співвідношенням певних груп злочинів, а її аналіз дозволяє прогнозувати тенденції розвитку і планувати заходи, спрямовані на її скорочення. При формуванні структури злочинності для окремих видів злочинів дуже важливо правильно визначити основні елементи, які повинні відображати найбільш чутливі, з кримінологічної точки зору, аспекти злочинності як суспільного явища.

Для комп'ютерної злочинності можна запропонувати таку структуру:

Співвідношення тяжких, менш тяжких і таких, що не несуть великої суспільної небезпеки, злочинів.

Питома вага злочинності неповнолітніх.

Питома вага рецидивної злочинності.

Диференціація груп злочинів за статтями особливої частини КК.

Питома вага групової злочинності.

Територіальне розповсюдження злочинів.

Структура покарання засуджених за комп'ютерні злочини.

Співвідношення за суб'єктом злочинів (посадова особа, санкціонований користувач, недобросовісний користувач та ін.).

Співвідношення за об'єктом злочинних зазіхань (інформація в окремих комп'ютерах, локальні мережі, програмні засоби, інформаційні технології та ін.).

Співвідношення за механізмами скоєння злочинів (з подоланням механізмів захисту і без подолання).

Ціна злочину, тобто величина матеріальних збитків від злочину і можлива величина непрямих затрат держави на ліквідацію наслідків від таких злочинів.

В цілому запропонована модель структури для комп'ютерної злочинності базується на найбільш розповсюдженій з доповненням восьмого, дев'ятого і десятого пунктів. Дані, отримані по цих трьох пунктах, дозволять державним органам і організаціям всіх форм власності більш визначено формувати стратегію своєї діяльності у сфері комп'ютерної безпеки, а також більш предметні і цілеспрямовано визначати зусилля у сфері розробки СРД, методів, способів і механізмів захисту інформації.

Для оцінки загрози того чи іншого виду злочинів важливо визначати динаміку цього розвитку. При цьому динаміка повинна відображати тимчасову залежність кількості скоєних, зареєстрованих та розкритих груп злочинів відповідно до елементів структури, наведеної вище.

Дослідники мають провести досить серйозну роботу по оцінці впливу на динаміку комп'ютерної злочинності чотирьох груп детермінант: правової; соціально-демографічної; соціально-економічної, управлінської.

Звичайно, розширення чи звуження сфери кримінальної відповідальності значно впливає на зміну показників рівня і динаміки злочинності. Але, при цьому, не завжди дійсно змінюється суспільна небезпека тих чи інших діянь, за якими змінюється характер кримінального переслідування. Задамося питанням - чи припустиме розширення сфери кримінальної відповідальності в умовах демократизації суспільства? Здавалось би, маємо однозначну відповідь-процес демократизації суспільства характеризується різкою декриміналізацією діянь.

Насправді все зовсім не так однозначно. В результаті аналізу розвитку посттоталітарних суспільств можна сформувати наступну модель зміни структури злочинів за ступенем суспільної небезпеки. З одного боку, відбувається зменшення кількості діянь, які розцінюються як злочинне посягання проти держави, а з іншого, - збільшується кількість діянь, які розцінюються як посягання на права та інтереси особи. Це свідчить про переоцінку цінностей, про те, що настав примат особистості над державою. Крім того, спостерігається ще одна цікава особливість - з одного боку, відбувається зменшення кількості злочинних діянь у сфері відмираючих суспільних відносин; з іншого боку, суспільні відносини, що народжуються, дають сплеск злочинності. І це закономірно, правоохоронна структура суспільства є інерційною по відношенню до нових видів злочинів. Ми маємо щасливий шанс - врахувати досвід інших країн у сфері комп'ютерних злочинів і здійснити превентивні заходи.

У США, де найбільш гостро відчувають проблему комп'ютерної злочинності, намагаються побудувати розгалужену систему боротьби з нею. У ФБР створено Центр комп'ютерних злочинів і оцінки загрози інфраструктури (Computer Іnvestіgatіon and Іnfrastructure Threat Assessmtnt Centr). Сама назва Центру говорить про спрямування його роботи. Незважаючи на те, що Центр існує менше року, він уже зараз отримав широкі повноваження по контролю за найбільш чутливими складовими інформаційної інфраструктури держави: фінансовою системою, телефонною мережею, управлінням рухом, управлінням енергосистемою та ін.

Крім прийняття запропонованих доповнень до КК України, необхідна розробка та реалізація державної програми по боротьбі з комп'ютерними злочинами. Ця програма повинна передбачати такі кроки:

Створення правових та організаційних засад для побудови функціонально повної системи по боротьбі з комп'ютерними злочинами в державі.

Створення в правоохоронних органах спеціалізованих підрозділів по боротьбі з комп'ютерними злочинами та організація їх взаємодії.

Створення спеціалізованих криміналістичних підрозділів з розслідування комп'ютерних злочинів.

Організація підготовки та перепідготовки кадрів для системи по боротьбі з комп'ютерними злочинами.

Створення в державі системи проведення організаційної, пропа-гандистсько-профілактичної роботи з попередження комп'ютерних злочинів.

В цілому проблема комп'ютерних злочинів для України є достатньо новою. Але аналіз сучасного громадського життя показує, що найекзотичніші та малочисельні в недалекому минулому для нашого суспільства злочини зараз отримують дуже широке розповсюдження та серйозний суспільний резонанс.

Список використаної літератури:

Біленчук П.Д., Зубань М.А. Комп'ютерні злочини: соціально-правові і кримінолого-криміналістичні аспекти: Навч. посібник.- К.: Українська академія внутрішніх справ, 1994.- 71с.

Біленчук П., Дубовий О., Салтевський М., Тимошенко Л. Криміналістика.- К.: "Атіка", 1998.- С.365.

Кримінальний кодекс України: Офіційний текст із змінами і доповненнями за станом на 1 лютого 1996 року.- К.: Видання українського державного центру правової інформації Міністерства юстиції України, 1996.- 224с.