Реферат на тему:
Кримінолого-криміналістичні питання розслідування злочинів, що вчиняться за допомогою комп'ютерних технологій
Інтенсивне впровадження сучасних інформаційних технологій в економіці, управлінні та особливо в кредитно-банківській діяльності обумовило виникнення нового класу злочинів - злочинів що вчиняються за допомогою комп`ютерних технологій або «комп`ютерних» злочинів.
Сьогодні проблема боротьби з цією новою формою злочинності набуває актуальність у зв'язку з стрімким розвитком комп`ютерних технологій на основі використання глобальної інформаційної мережі Internet.
Для того, щоб ця боротьба була максимально ефективною, безумовно, необхідні наукові дослідження цієї, ще нової для нашого суспільства, форми злочинності, її складових, виявлення закономірностей і тенденцій, а також глибоке вивчення організаційно-правових та інших можливих заходів щодо їх попередження і розслідування.
Злочинність що вчиняються за допомогою комп`ютерних технологій стала однією з міжнародних проблем, що зумовлені створенням міжнародних інформаційних систем, таких, наприклад, як мережа "Інтернет", що об'єднує обчислювальні центри й системи більш як 70 країн і забезпечує обмін даними між різноманітними джерелами і користувачами, яких вже понад 23 мільйони. В розвинутих країнах цей вид злочинності завдає величезних збитків власникам і користувачам автоматизованих систем, змушує їх витрачати значні кошти на розробку і впровадження програмних, технічних та інших засобів захисту від несанкціонованого доступу до інформації, її перекручення чи знищення.
У Сполучених Штатах Америки комп`ютерні шахрайства щорічно спричиняють збитки на суму біля 10 мільярдів доларів США. У Великобританії, де комп`ютерна злочинність за останні роки зросла у чотири рази, за оцінками Конфедерації британських промисловців, щорічні збитки досягли 5 мільярдів фунтів стерлінгів. Ризик стати потерпілим від таких злочинів став настільки реальним, що страхова агенція Ллойда у Лондоні вже проводить страхування від комп`ютерних злочинів. Такий тип страхування також введений у Німеччині [1]. За оцінками вітчизняних і зарубіжних фахівців, розв'язання проблем розслідування злочинів даного виду являє собою складне завдання для правоохоронних органів, як в нашій країні так і за кордоном. Так, наприклад, у Великобританії з 270 встановлених злочинів з використанням засобів комп'ютерної техніки за останні 5 років було розкрито тільки 6; у ФРН було виявлено 2777 випадків аналогічних злочинів, з них розкрито тільки 170, тоді як інші 2607 кримінальних справ було припинено за різними обставинами; у Франції зареєстрованих налічувалось 70 злочинів, а розкрито тільки 10 кримінальних справ; у США за цей же період правоохоронними органами було розкрито 200 злочинів, за якими до кримінальної відповідальності було притягнуто лише 6 чол. Наведені дані красномовно свідчать про рівень складності здійснення процесів розслідування злочинів категорії, що розглядається.
Американські фахівці з проблем комп`ютерної злочинності підкреслюють, що реальні масштаби цієї проблеми нікому невідомі, а розміри збитків вимірюються мільйонами доларів США і продовжують зростати. Офіційна статистика США свідчить про те, що тільки 5% “комп`ютерних” злочинів стають відомими правоохоронним органам, і приблизно 20% з них піддаються судовому переслідуванню [1].
Останнім часом і в Україні спостерігається стрімке зростання злочинів, пов'язаних з втручанням у роботу автоматизованих систем. Як правило, втручання це здійснюється з метою вчинення інших, більш тяжких злочинів: розкрадання майна, його вимагання під погрозою знищення чи спотворення інформації, що обробляється чи зберігається в автоматизованих системах, ознайомлення з такою інформацією, її викрадення, знищення тощо. Наприклад, в пеpiод з 1.11.94 по 11.09.96 p.p. кеpуюча Опiшнянським вiддiленням банку "Укpаїна" Пpавденко В.А. спiльно з Остапенко А.С., Яковцем Л.Н., Кальною Н.Д., Катpиш В.I. неодноpазово навмисно втpучались у pоботу автоматизованої системи банку, що спричинило викpивлення iнфоpмацiї та завдало великих збитків вiддiленню банку та окpемим його клiєнтам. В пресі та літературі наводиться багато подібних прикладів [2].
Висока латентність таких злочинів пояснюється, насамперед, тим, що державні і комерційні структури, які зазнали нападу, особливо в банківській діяльності, не дуже довіряють можливості розкриття таких злочинів правоохоронними органами. На наш погляд, однією з основних причин високої латентності та низького рівня розкриття злочинів у сфері комп`ютерної інформації є проблеми, які виникають перед правоохоронними органами на стадії порушення такої кримінальної справи внаслідок складності кваліфікації злочинних діянь та особливостей проведення окремих слідчих дій.
Згідно чинного законодавства [3, 4], необхідно виділити кілька основних обставин, які потребують обов'язкового встановлення у кримінальних справах такої категорії, а саме: об`єкт та предмет злочину, об`єктивну та суб`єктивну сторону злочину, а також самого суб`єкту злочину.
У відповідності із Законом України “Про захист інформації в автоматизованих системах” [5], об`єктом злочину є правові відносини щодо захисту інформації в автоматизованих системах.
Згідно з Кримінальним Кодексом України [3, 4], предметом злочину виступають:
автоматизовані системи (АС) — системи, що здійснюють автоматизовану обробку даних і до складу яких входять технічні засоби їх обробки (засоби обчислювальної техніки і зв'язку), а також методи і процедури, програмне забезпечення [5];
носії інформації — фізичні об'єкти, поля і сигнали, хімічні середовища, нагромаджувачі даних в інформаційних системах [6];
інформація, яка використовується в АС, — сукупність усіх даних і програм, які використовуються в АС незалежно від засобу їх фізичного та логічного представлення [5];
програмні й технічні засоби, призначені для незаконного проникнення в автоматизовані системи.
Об'єктивна сторона злочинів характеризується втручанням в роботу АС або розповсюдженням програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в АС і здатних спричинити перекручення або знищення інформації чи носіїв інформації.
Суб`єктивна сторона злочину характеризується умислом щодо вчинюваних винним дій, а психічне відношення винного до наслідків у вигляді перекручення чи знищення інформації або її носіїв може характеризуватись як прямим чи