економічними й культурними. Ці відносини необхідно встановлювати, розвивати та регулювати.
Економічні відносини: держава є членом світового співтовариства й відповідно залучається до системи світового господарства. Економічний розвиток, природні ресурси визначають місце держави на світовому ринку. Жодна держава не може існувати без економічних зв’язків з іншими державами. Зовнішня торгівля, кредити й позики, інвестиції, спільні проекти – це найбільш розповсюджені складові зовнішньоекономічної діяльності держави.
Боротьба з міжнародною злочинністю
Жодна країна не може без допомоги інших країн подолати проблему міжнародної злочинності. Безперечно є необхідність спільних дій країн у боротьбі з міжнародною злочинністю. Конкретними діями держав в цій сфері є створення міжнародних організацій по боротьбі зі злочинами. Однією з таких організацій є ІНТЕРПОЛ. Країни спільно планують свою діяльність щодо попередження та запобігання міжнародних злочинів, проводять спільні заходи, здійснюють обмін інформацією. Це дозволяє більш ефективно боротися з торгівлею й контрабандою наркотиків, тероризмом та ін.
Висновок
Отже, розглянувши питання місця державного апарату в реалізації функцій держави, можна зробити такі висновки:
1. Державний апарат відіграє основну роль в реалізації функцій держави.
2. Безпосереднім виконанням державних задач займаються державні органи, які наділені відповідними повноваженнями.
3. Для ефективної діяльності державних органів, видається і своєчасно поновлюється нормативно-правова база.
4. Результатом діяльності державних органів (апарату держави) є створення певних матеріальних або соціальних благ для суспільства України.
Розглянувши функції державного апарату можна дійти висновку, що функція завжди первинна по відношенню до виконуючої її державної організації. Функція – це ідея, необхідність діяльності, її напрямок, а державна організація – це та матеріальна сила, яка втілює цю ідею, матеріалізує її. Функція держави – це дуже широкий напрямок діяльності і вона не може бути реалізована якою-небудь однією державною організацією. Кожна з державних організацій має свої особливі функції, які відрізняються по масштабу від державних функцій. Функції держави, власно кажучи, виконуються сукупністю державних організацій та установ.
А також розглянувши види державних організацій зазначимо, що існує два види державних організацій. До першого відносяться державні організації, які здійснюють владну, організаційно-регулятивну діяльність. Другий вид представляють державні організації, головним призначенням яких є безпосередня практична діяльність щодо виконання функцій держави. Вони створюються органами держави та керуються ними. В залежності від того, в якій сфері державної діяльності (охоронній, екологічній, культурно-виховній тощо) діють державні організації, вони поділяються на види.
Провідне місце в реалізації функцій держави займає виконавча влада. Адже тільки виконавча влада має всі можливості для реалізації державних задач. Виконавча влада має економічну, фінансову, нормативно-правову базу, а також має право застосовувати адміністративний примус і переконання для реалізації державних функцій.
Список використаної літератури:
1) Конституція України (від 28 червня 1996р.)
2) Закон України „Про внесення змін до Конституції України”(від 8.12.2004р.) № 2222-IV
3) Чиркин В.Е. „Основи порівняльного державознавства”. Вид.будинок
«Артикул», 1997. - 351 с.
4) Опришко В.Ф. Державно-правова реформа в Україні: основні напрями // Право України. — 1998. - № 1. - С. 3-11.
5) Гальчинський А., Литвиненко О.,Паламарчук. В. Проблемні питання політич-ної реформи // Урядовий кур'єр. — 2003. — 23 трав. — С. 4.
6) Еллинек Г. Общее учение о государстве. — СПб., 1908.
7) Шаповал В. Сучасні характеристики місцевого самоврядування / Право України. - 2002. - № 3. - С. 48-54.
8) Андрійко О. Ф. Державний контроль: теорія і практика. Наукова доповідь. — К., 1999. — С. 5; Андрійко О.Ф. Контроль в демократическом государстве: проблемы и тенденции. — К., 1994. — С. 12.
9) Ківалов С., Орзіх М. Парламентський контроль в умовах державно-правової реформи в Україні // Юридичний вісник. — 1999. — № 4. — С. 66-71.
10) Авер'янов В. Президент і уряд: новий розподіл повноважень // Юридичний вісник України. — 2003. - 9-16 трав. - С. 1, 8.
11) Андрійко О. Виконавча влада має бути контрольованою // Юридичний вісник України. — 2003. — 24-30 трав. - С. 8.
12) Тацій В. Методологія конституційної реформи // Урядовий кур'єр. — 2003. — 9 берез. — № 66.