Міжнародні договори України можна класифікувати за різними критеріями, зокрема:

1) за кількістю учасників

а) двосторонні (про правову допомогу, консульські кон-венції, про торгово-економічне співробітництво, про міжна-родні перевезення (транспорт), про захист інвестицій, про усунення подвійного оподаткування та ін.);

б) багатосторонні (універсальні — відкриті для всіх дер-жав), наприклад Віденська конвенція про договори міжна-родної купівлі-продажу товарів (1980 р.), Всесвітня конвен-ція про авторське право (1952 р.), Конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень (1958 р.), Конвенція з питань цивільного процесу (1954 р.) та багато інших;

в) регіональні (відкриті для держав окремого регіону або економічної групи), наприклад угоди країн СНД про поря-док вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням госпо-дарської діяльності (1992 р.), і про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних спра-вах з участю держав СНД (1993 р.) та ін.;

2) за суб'єктом їх укладення

а) укладені УРСР як однією з республік СРСР;

б) укладені СРСР і чинні для УРСР на основі правонаступництва;

в) укладені Україною як самостійною державою.

Чинність міжнародних договорів, укладених УРСР і СРСР, закріплено в Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. і Законом України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р. Наша краї-на підтвердила свої зобов'язання за міжнародними догово-рами, укладеними УРСР до проголошення незалежності України, а також наступництво прав і обов'язків за міжна-родними угодами СРСР, які не суперечать Конституції Ук-раїни та інтересам держави.

Україною як самостійною державою міжнародні догово-ри укладаються:

Президентом України або за його дорученням — від імені України;

Кабінетом Міністрів України або за його дорученням — від імені Уряду України; міністерствами та іншими центральними органами ви-конавчої влади, державними органами — від імені міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів.

Від імені України укладаються такі міжнародні дого-вори:

а) політичні, мирні, територіальні й такі, що стосуються державних кордонів, розмежування виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України;

б) що стосуються прав, свобод, і обов'язків людини і гро-мадянина;

в) про участь України в міжнародних союзах та інших міжнародних об'єднаннях (організаціях), системах колек-тивної безпеки;

г) про військову допомогу та направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав чи допуску під-розділів збройних сил іноземних держав на територію Ук-раїни, умови їх тимчасового перебування, включаючи термін виведення, фінансово-економічні, екологічні та інші наслідки і компенсації;

ґ) про використання території та природних ресурсів Ук-раїни;

д) яким за згодою сторін надається міжнародний характер.

Від імені Уряду України укладаються міжнародні дого-вори з економічних, торговельних, науково-технічних, гу-манітарних та інших питань, віднесених до ведення Кабі-нету Міністрів.

Міжнародні договори України, які не потребують рати-фікації, якщо такі договори передбачають вимогу щодо їх затвердження або встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Президента чи Кабінету Міністрів Украї-ни, підлягають затвердженню. Затвердження здійснюєть-ся Президентом України у формі указу щодо міжнародних договорів, які укладаються:

а) від імені України;

б) від імені Уряду України, якщо такі договори встанов-люють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Прези-дента України.

Інші міжнародні договори, що укладаються від імені Уряду України, а також міжвідомчі договори, якщо такі договори встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Кабінету Міністрів України або затверджуються Ка-бінетом Міністрів у формі постанов.

Розділ 2. Зовнішньоекономічні договори у міжнародному праві

2.1. Зовнішньоекономічні договори і право застосовуване до них за законодавством України

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це мате-ріально оформлена угода двох чи більше суб'єктів зовніш-ньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяль-ності (ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяль-ність»). Він укладається лише у письмовій формі суб'єк-тами, здатними до його укладення відповідно до законо-давства України або місця укладення договору (контракту). Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповід-но до законодавства України та міжнародних угод, міжна-родних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів та ор-ганізацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній фо-рмі законодавством України [].

Серед нормативно-правових актів України, що регулю-ють питання форми, порядку укладення та виконання зов-нішньоторговельних договорів (контрактів), є:

Цивільний кодекс України;

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р.;

Закон України «Про внесення змін та доповнень до За-кону України «Про порядок здійснення розрахунків в іно-земній валюті» від 7 травня 1996 р.;

Закон України «Про операції з давальницькою сирови-ною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. (в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зов-нішньоекономічних відносинах» від 4 жовтня 2001 р.);

Закон України «Про регулювання товарообмінних (бар-терних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 р.;

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему ва-лютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р.;

Указ Президента України «Про заходи щодо вдоскона-лення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоеко-номічної діяльності» від 10 лютого 1996 р.;

Указ Президента України «Про заходи щодо впорядку-вання розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України» від 4 жовтня 1994 р.;

Указ Президента України «Про застосування Міжнарод-них правил інтерпретації комерційних термінів»;

Постанова Кабінету Міністрів і Національного банку Ук-раїни «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які пе-редбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21 червня 1995 р.;

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. (зареєстроване у Міністерстві