товари походженням з України, експорт яких здійсню-ється у рамках бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій із зустрічної торгівлі.

Для реєстрації зовнішньоекономічного договору (конт-ракту) суб'єкт господарювання, який є стороною контракту, подає до компетентних органів такі документи:

інформаційну карту зовнішньоекономічного договору (контракту) за формою та порядком заповнення, що вста-новлюється зазначеним Міністерством України;

оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) та його копію, завірену в установленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. У разі, якщо зов-нішньоекономічний договір (контракт) підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку;

документ про оплату послуг за реєстрацію цього догово-ру. Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією, доручає виконання зовніш-ньоекономічного договору (контракту) іншому суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності України, подаються також оригінал договору доручення та його копія, завірена в уста-новленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономіч-ної діяльності. У разі потреби органи реєстрації можуть ви-магати інші необхідні документи.

За підсумками розгляду орган реєстрації ухвалює рішення про реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту) або про відмову в такій реєстрації з підстав, передбачених Положенням про порядок реєстрації окремих видів зовніш-ньоекономічних договорів (контрактів). Документом, що підтверджує реєстрацію договору, є картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту). Вона видається суб'єктові господарювання України у двох при-мірниках, один із яких залишається у суб'єкта зовнішньо-економічної діяльності України. Другий примірник суб'єкт господарювання подає до митних органів, де він і залиша-ється після митного оформлення відповідних товарів [].

2.3. Особливості договірного регулювання окремих міжнародних операцій

На виконання зовнішньоторговельних угод, укладених посередниками-резидентами (комісіонерами та повіреними) в інтересах замовників-резидентів (комітентів і довірителів) в Україну імпортується значна кількість товарів. Реалізація цих угод забезпечується посередницькими послугами на основі договорів доручення та комісії відповідно до вимог Цивільного та Митного кодексів України, інших норматив-но-правових актів.

Стаття 46 Митного кодексу України зазначає, що декла-рування товарів здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, допущеними митницею до декларування. Отже, в разі імпорту товарів в Україну за зовнішньоторговельними договорами (контрак-тами), укладеними за участю посередників (комісіонерів та повірених), декларування товарів без додаткових повно-важень на це мають право здійснювати власники таких товарів (комітент і довіритель). Посередники, які не на-бувають права власності на товари, що імпортуються, мо-жуть декларувати такі товари, наприклад, як митні брокери за наявності відповідних повноважень.

У процесі здійснення експортно-імпортних операцій Україна самостійно та в особі її державних органів у випад-ках, передбачених ст. 16 Закону України «Про зовнішньо-економічну діяльність», може запроваджувати режим ліцен-зування. Так, розрізняють декілька видів ліцензій: генеральна - відкритий дозвіл на операції з певного товару (товарів) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів); разова (індивідуальна) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкрет-ним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення опе-рації; відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт чи ім-порт товару протягом певного часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Розрізняють ліцензії на імпорт: антидемпінгові, компен-саційні, спеціальні. Антидемпінгова ліцензія - це належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом уста-новленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів. Компенсаційна ліцензія - це оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидійного розслі-дування та/або компенсаційних заходів. Спеціальна ліцен-зія надає право на імпорт в Україну протягом установлено-го строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціаль-ного розслідування та/або спеціальних заходів.

Товарообмінні (бартерні) операції як вид експортно-ім-портної діяльності регламентуються переважно законодав-ством держав. В класичному розумінні - це обмін товарами, роботами чи послугами без руху грошових коштів (англій-ське законодавство та практика). У деяких державах бар-терні операції допускають рух грошових коштів. Наприклад, відповідно до ст. 2-304 (1) Єдиного торгового кодексу США ціна може бути сплачена грошима або іншим спосо-бом. Ця норма застосовується, крім інших, і до бартерного договору, оскільки американська концзпція договору купівлі-продажу охоплює, на відміну від англійської, ще й бар-терну угоду. Англійський закон про купівлю-продаж това-рів 1979 р. до бартерного договору не застосовується. Про-те можливим є застосування норм Закону про поставку товарів і надання послуг 1982 р.

Бартерний договір є консенсуальним, оскільки право власності на товар (результати робіт, послуг) переходить до іншої сторони в момент, узгоджений сторонами. Цей дого-вір іноді називають компенсаційним, оскільки виконання його однією стороною здійснюється для так званого «зу-стрічного задоволення», «для компенсації». Невиконання зобов'язання однією із сторін може стати підставою для невиконання зобов'язань іншою. Водночас бартерна угода не є зустрічною угодою, оскільки вона оформляється, на відміну від зустрічної торгівлі, не двома, а одним догово-ром [].

При бартерному договорі встановлюється або кількість взаємопоставлюваних товарів (робіт, послуг), або сума, на яку сторони зобов'язуються поставити товар (роботи, послуги). Бартерний договір має вартісну оцінку. Вона залежить від оцінки вартості самого товару, оцінки послуг третьої сторони (відсотки за посередництво, комісійні тощо). Оцінка договору має значення, наприклад, для з'ясування митними органами розміру мита, зборів. З метою виконання бартерного договору в уповноважених банках можуть відкриватися рахунки. На них відобража-ється вартість обумовлених у договорі товарів (робіт, по-слуг).

В Україні діє декілька нормативно-правових актів з пи-тань бартерних операцій. Основним з них є Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 р. Відповідно до цього Закону товарообмінна (бартерна)