є сугубо випадковою причиною.
Таким чином, тільки в кожнім конкретному випадку можлива неупереджена оцінка взаємозв'язку загальних і приватних, опосередкованих і безпосередніх, об'єктивних і суб'єктивних, неминучих і випадкових причин професійної деформації.
Профілактика морально-професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ
Вплив комплексу причин, що обумовлюють зміну діяльності співробітників міліції, може привести спочатку до несумлінного виконання ними своїх обов'язків, професійної деформації, а в деяких випадках — і до деградації особистості. Такі метаморфози можна наочно представити, розглянувши структуру професійної деформації, тобто її основні елементи і взаємозв'язок між ними.
Якщо раніш ми розглядали три взаємозалежні форми професійної деформації — деформацію професійної діяльності працівників, їх службових і позаслужбових взаємин і, нарешті, свідомість, то, говорячи про структуру такої деформації, акцент робиться на двох основних формах — відкритої і схований. При цьому як відкрита деформація (тобто доступна зовнішньому спостереженню), так і схована (невидима) одночасно виявляються й у діяльності, і у взаєминах, і у свідомості (психології). Їхнє розходження зв'язане з трансформацією способу життя співробітника. Схематично структуру професійної деформації можна зобразити в такий спосіб:
Структура професійної деформації
Фактори - показники професійно-моральної деформації і її основних причин
Між аморальним і злочинним поводженням границя дуже хитка і невизначена. Між ними пролягає досить широка «прикордонна смуга», що неодмінно проходить особистість, перш ніж із прав-слухняного громадянина вона перетвориться в злочинця. Те ж відноситься і до службового колективу, коли в ньому починають переважати негативні моральні цінності, так звані «моральні антицінності». У всякому разі будь-якому злочину передує моральна деформація особистості, утворення в неї на світоглядному рівні аморальних моральних установок. У кінцевому рахунку це приводить до моральної деградації особистості (і колективу, коли в ньому подібні установки починають розглядатися як «нормальні»). От основні ступіні цих «сходів падіння».
Фактори — показники позитивного морально-психологічного клімату в службовому колективі, що характеризують його високу моральну культуру і, отже, його високий моральний потенціал:
гарний психологічний і фізичний стан персоналу;
розумно-доцільне керівництво і контроль;
високий рівень професійної підготовки персоналу;
почуття групової згуртованості і взаємодопомоги;
доброзичливе відношення керівництва до співробітників;
публічне схвалення успішне виконаних службових задач і сумлінного виконання службових обов'язків;
відкрите обговорення рішень керівництва;
відсутність слухів;
допомога керівництву з боку неформальних лідерів;
часткове делегування владних повноважень зверху вниз;
практичне включення в керівництво колективом неформальних лідерів.
Якщо ж у колективі починається зниження рівня моральної культури, то в ньому створюються сприятливі умови для його наступної професійно-моральної деформації, що характеризуються наступними негативними факторами — показниками морально-психологічного клімату в службовому колективі:
схована критика умов праці;
схована критика вказівок керівництва;
неточне виконання наказів;
групові збіговиська під час роботи;
порожня витрата робочого часу;
запізнення і тривала відсутність під час роботи;
відхід з роботи раніше покладеного часу;
відмовлення від роботи в понаднормовий час;
поширення слухів;
недбале звертання з устаткуванням і технікою;
клімату повинне викликати серйозну тривогу насамперед, звичайно, у керівника службового колективу й у найбільше морально зрілих його членів. Вони служать як би червоними лампочками, що попереджають про аварію, що насувається. У тому випадку, коли на них не звертають належної уваги і не приймають відповідних мір до їх ліквідації, починається професійно-моральна деформація спочатку окремих членів службового колективу, а потім і всього байдуже відношення до естетичного оформлення умов праці.
Поява факторів - показників негативного морально-психологічного службового колективу в цілому. Ця деформація характеризується наступними показниками: формально-бюрократичні методи керівництва (зарозумілість, брутальність, чванство, бездушне відношення до підлеглих)1;
зловживання владою (брутальність по відношенню до громадян, приниження їхньої людської гідності, ненадання їм допомоги, невиправдане застосування фізичної сили, бойових прийомів, спеціальних засобів і зброї);
терпимість до порушень службової дисципліни і до фактів невиконання службового обов’язку;
халатне відношення до функціональних обов'язків;
формалізм і спрощенство при оформленні документації;
порушення процесуального кодексу;
культивування керівництвом нашіптування і виказування, поділ членів колективу на «мазунчиків» і «неугодних»;
психологічно конфліктна атмосфера в колективі (ситуації конфлікту як постійна норма службових відносин);
пріоритетна орієнтація в колективі на моральні антицінності;
формування подвійної моралі (для «своїх» і для «чужих»);
нерозбірливість у засобах («для досягнення мети всі засоби гарні»);
формування атмосфери кругової поруки;;
психологічна ущербність окремих співробітників через невміння адаптуватися до морального клімату, традиціям і поведінковим нормам службового колективу;
«утома» від виконання службових обов'язків, що породжує байдужість до інтересів служби;
грубі порушення Правил дорожнього руху, не викликані службовою необхідністю, як норма поводження за кермом;
побутове розкладання, пияцтво.
Поява факторів — показників професійно-моральної деформації свідчить про те, що службовий колектив (чи співробітник) серйозно хворий і що це захворювання вимагає радикального лікування. У кращому випадку це веде до зниження службових показників, збільшенню кількості скарг, до позапланових інспекторських перевірок і, як правило, до зміни керівництва колективом, до втрати колективом надовго авторитету і до тривалої пильної уваги до колективу вищого керівництва, що, як відомо, не робить службу більш легкою. У гіршому ж випадку це веде до появи НС, оскільки всі ці фактори є живильним і середовищем передумовою злочинних діянь, що реалізуються через наступні основні форми:
укриття від реєстрації й обліку злочинів, їхнє приховання з кар'єрних чи корисливих розумінь;
грубі порушення законності при схвальному відношенні до цьому багатьох членів службового колективу;
розголошення службової таємниці;
своєкорисливе використання службового становища, корумпованість, хабарництво;
зрощування зі злочинним світом, зрадництво інтересів служби;
групові злочини (крадіжки, грабежі, розбої й ін.).
Знання й облік вищенаведених факторів і показників мають винятково важливе значення насамперед для керівників і працівників кадрового апарата, а також для співробітників, що здійснюють виховну роботу з особовим складом. Для своєчасної нейтралізації і профілактики негативних факторів моральної деформації і злочинної деградації службового колективу необхідно також знати і