1. Внутрішні причини моральної деформації:

а) негативний приклад керівництва;

б) перевантаженість роботою;

в) наявність «стелі» (граничного звання за посадою);

г) низька моральна вихованість колективу;

низька правова культура колективу, «правовий нігілізм»;

е) низький рівень виховної роботи;

ж) негативне «виховне» вплив злочинного середовища;

з) негативний вплив родини (там, де це є);

і) ізольованість, обмеженість спілкування з культурним середовищем, визначене «кастовість» органів;

к) незадоволеність матеріальною оплатою й іншими формами матеріального стимулювання праці;

л) незадоволеність умовами праці;

м) невідповідність рівня кваліфікації займаної посади;

н) конспіративність службової діяльності (відсутність суспільного контролю);

о) владні права співробітника, що відкривають можливість до зловживань.

Зовнішні причини моральної деформації:

а) соціальна нестабільність;

б) криза соціальних, ідейних і моральних ідеалів;

в) корумпованість чиновництва, співробітників управлінських апаратів;

г) правовий «беспредел» у суспільстві, війна законів, розбіжності в тлумаченні законів, невиконання законів;

д) переважна установка в суспільстві на прагматичні пріоритети;

е) низька соціально-правова й економічна захищеність співробітників правоохоронних органів;

ж) негативне висвітлення діяльності правоохоронних органів у засобах масової інформації й у добутках літератури і мистецтва;

з) низький соціальний престиж правоохоронних органів;

і) виконання співробітниками органів невластивих їм функцій;

На підставі аналізу форм і причин моральної деформації і деградації можна визначити їхні основні етапи, що образно можна охарактеризувати як «сходи падіння»;

Стосовно до особистості співробітника;

Заміщення загальноприйнятих норм загальної і професійної етики антинормами в моральних установках;

Заміщення вимог цивільного і службового обов’язку особистісними своєкорисливими інтересами;

Формування установки на здійснення злочинних діянь;

Стосовно до службового колективу;

1.Формування негативного морально-психологічного клімату в службовому колективі;

2.Формування пріоритетної орієнтації в службовому колективі на моральні антинорми;

3.Формування в колективі установки на здійснення групових злочинних діянь;

Резюмуючи вищесказане, підкреслимо: неуважність до моральної культури, до морально-психологічного клімату службового колективу веде не тільки до зниження якості службової діяльності, але і до загальної деградації, до повного розвалу колективу. От чому вимога високої моральної культури є одним з найважливіших вимог службової діяльності правоохоронних органів.

З огляду на причини виникнення професійної деформації, її відкриту і сховану форми прояву, варто здійснювати цілеспрямований і безупинний профілактичний вплив.

До числа напрямків такого впливу відносяться:

загальні міри — дійсна, а не мнима автономія органів внутрішніх справ, їхня рівновага і взаємостримування з іншими правоохоронними органами, підпорядкування їх тільки закону і висока відповідальність перед законом;

безпосередні міри — якісне поліпшення професійної підготовки; удосконалювання організації і керування, корінне поліпшення виховної роботи; створення здорового демократичного морально-психологічного клімату в колективах.

Питання поліпшення морального виховання співробітників міліції є одним з найважливіших напрямків по запобіганню професійної деформації. Виховання — процес безупинний і комплексний, а тим більше — виховання людини, наділеною визначеними службовими правами. Разом з тим весь процес виховання повинний бути прямо зв'язаний з кінцевим результатом роботи. Тому оцінка якості виховної роботи в міліції повинна залежати від максимально якісної, ефективної роботи з запобігання злочинів, швидкому і якісному розкриттю зроблених злочинів, прийняттю всіх заходів для відшкодування заподіяного збитку, швидкому розшуку злочинців, що сховалися.

Складовою частиною такої оцінки повинні бути постійна готовність особового складу, високий професійний рівень, загострене почуття справедливості, моральна чистота, беззавітне служіння нормам закону.

7. Головна задача виховної роботи — це насамперед формування в кожного співробітника активної життєвої позиції, діловитості, почуття нового, компетентності, свідомого відношення до праці, громадському обов'язку.

Основними принципами виховної роботи є:

принцип цілеспрямованості і виховання в процесі службової діяльності;

виховання єдності слова і справи; індивідуальний і диференційований підхід у вихованні;

сполучення високої вимогливості до підлеглих з повагою їхнього особистого достоїнства і турботою про їх;

єдність теорії і практики;

врахування позитивного досвіду у вихованні особистості, колективу.

Здійснення виховної роботи в процесі службової діяльності припускає повсякденне виховання особового складу і, разом з тим, вплив на сферу його позаслужбової діяльності. Тому начальник повинний постійно вивчати інтереси підлеглих, їхню психологію, методи виховного впливу, уміти прогнозувати педагогічні наслідки, вміло аналізувати якість і результат виховного процесу. Сьогодні, коли головним важелем у рішенні задач, що коштують перед нами, висувається людський фактор, незмірно зростають вимоги до кадрів. Поряд з політичними, діловими якостями співробітників особливо виділяються якості моральні. Від того, який моральний вигляд має співробітник міліції багато в чому залежить ефективність роботи, виключення порушень законності, позитивний кінцевий результат.

Адже професійна деформація — це насамперед моральна деформація. І якщо співробітник міліції морально бідний, зневажає нормами суспільної моралі, це може привести до зловживання службовим становищем, порушенню законності.

Морально бідний співробітник, одержуючи різного роду інформацію, може використовувати її в корисливих цілях. Моральна надійність співробітника міліції відіграє важливу роль, оскільки він має можливість задовольняти свої матеріальні й інші потреби за рахунок облич, що потрапили в сферу його діяльності. Особливо виділяється ця риса характеру в роботі з жінками легкого поводження, наркоманками, жінками, що переступили чорту закону, і для того, щоб уникнути відповідальності, намагаються ввійти в інтимні відносини зі співробітником. У зв'язку з цим своєчасний виховний вплив начальника, його принциповість, вимогливість, особистий приклад будуть визначати моральне поводження підлеглих.

Кілька слів про вплив виховних мір на позаслужбові відносини між співробітниками міліції.

Вище відзначалося, що несприятливі сімейні відносини співробітників у сукупності з іншими причинами можуть служити розвитку професійної .деформації. Родина співробітника — це своєрідний тил, що забезпечує його роботу. Тому одна з найважливіших задач, що покладається на начальника, це створення оптимальних умов позаслужбової діяльності. Це зміцнення родини, забезпечення нормальних