Подібні злочини в більшості своїй вимагають значних розумових зусиль і серйозної концентрації волі, тому питання неосудності у відповідності з ст. 12 КК вимагає ретельного дослідження в кожному конкретному випадку.

Провина. Враховуючи особливості побудови комп'ютерних систем, можна зробити висновок, що навіть при реалізації самих тривіальних методів і засобів захисту від несанкціонованого доступу, закладених в широко поширених операційних системах і прикладних програмах, необхідне певне вольове зусилля на прийняття рішення про атаку на ці системи захисту і її здійснення. Отже, більшість комп'ютерних злочинів носить навмисний характер. У ст. 8 КК вказується на дві ознаки наміру - інтелектуальну і вольову. Для комп'ютерних злочинів ознака інтелектуальності присутня завжди, а ось вольова може мати різний відтінок, що може зробити намір прямим або непрямим.

Мотив. У комп'ютерних злочинах можуть мати місце самі різні мотиви, досить добре відомі в кримінальній практиці. Але можуть бути і екзотичні - самоствердження, бажання освоїти новий програмний продукт, бажання перевірити рекламні затвердження виробників програмних продуктів, систем захисту тощо.

Мета. Мета як обов'язкова ознака злочину вводиться законодавцем лише тоді, коли існує необхідність розмежувати досить поширені дії. З безлічі комп'ютерних злочинів як приклад можна привести наступні:

- внесення вірусних програм з метою порушення функціонування АС конкретного призначення;

- внесення вірусних програм з метою демонстрації знання можливостей конкретної операційної системи;

- несанкціонований доступ до програмних засобів з порушенням встановлених механізмів доступу з метою наступного їх продажу;

- несанкціонований доступ до програмних засобів з порушенням встановлених механізмів доступу з метою демонстрації своїх знань і можливостей.

Ряд статей Проекту КК України, підготовлених робочою групою Кабінету Міністрів України у 1997 р. (ст.332-334) [8], передбачає відповідальність за злочини в сфері застосування автоматизованих електронно-обчислювальних систем. Ці дії, що пов’язані з порушенням роботи ЕОС, незаконним проникненням в комп’ютерні мережі, викраденням, привласненням або вимаганням комп'ютерної інформації шляхом шахрайства тощо. Аналізуючи закордонний досвід та виходячи з термінології, що застосовується в розвинутих країнах відносно злочинності у сфері застосування комп'ютерної техніки, а також розглядаючи склад злочинів Проекту кримінального кодексу України, вбачається доцільним змінити назву розділу ХVI Проекту КК України «Злочини в сфері застосування автоматизованих електронно-обчислювальних систем» на більш широке за змістом поняття «Злочини в сфері комп`ютерної інформації».

З врахуванням викладеного пропонується варіант доповнення Проекту КК України у вигляді розділу ХVI «Злочини в сфері комп`ютерної інформації», який складається з наступних статей.

Стаття 332. Несанкціонований доступ до інформації в АС.

Несанкціонований доступ до інформації в АС з порушенням встановлених правил і/або механізмів доступу, якщо це не спричинило ознайомленню з інформацією обмеженого доступу,- карається штрафом в розмірі від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несанкціонований доступ до даних в АС, які зберігаються, обробляються або передаються в ній з порушенням встановлених правил і/або механізмів доступу, коли це спричинило ознайомленню з інформацією обмеженого доступу, - карається штрафом в розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною 2 даної статті, коли це спричинило ознайомлення з інформацією - яка складає державну таємницю, - карається позбавленням свободи до 4 років з конфіскацією технічних засобів реалізації несанкціонованого доступу.

Дії, передбачені частиною 2 даної статті, довершені повторно, - караються штрафом в розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією технічних засобів реалізації несанкціонованого доступу.

Стаття 333. Несанкціонований доступ до програмних засобів в АС.

Несанкціонований доступ до програмних засобів в АС, які в ній зберігаються або обробляються, з порушенням встановлених правил і/або механізмів доступу, коли це не спричинило ознайомлення з особливостями побудови і використання програмного забезпечення, - карається штрафом в розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією технічних засобів реалізації несанкціонованого доступу.

Несанкціонований доступ до програмних засобів в АС, які в ній зберігаються або обробляються, з порушенням встановлених правил і/або механізмів доступу, коли це спричинило ознайомлення з особливостями побудови і/або використання програмного забезпечення, - карається штрафом в розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією технічних засобів реалізації несанкціонованого доступу.

Стаття 334. Порушення цілісності даних в АС

Порушення цілісності даних в АС, які в ній зберігаються, обробляються або передаються, коли ця дія спричинила нанесення матеріального або іншого збитку, - карається штрафом в розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Те ж діяння, коли воно довершене з порушенням встановлених правил і/або механізмів доступу або повторне, - карається штрафом в розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією технічних засобів реалізації несанкціонованого доступу.

Дії, передбачені частинами 1 і 2 даної статті, коли вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі до 3 років з конфіскацією технічних засобів порушення цілісності даних і реалізації несанкціонованого доступу.

Дії, передбачені частиною 1 даної статті, якщо вони скоєні посадовою особою, відповідальною за забезпечення встановлених правил і/або механізмів доступу або яка має санкціонований доступ, - караються позбавленням волі до 2 років.

Те ж діяння, коли воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі до 4 років.

Примітка. Під порушенням цілісності розуміється модифікація або знищення даних в АС.

Стаття 335. Зміна або знищення програмних засобів в АС

Зміна або знищення програмних засобів в АС, яке може здійснюватися в процесі їх роботи, зберігання або передачі, коли ці дії спричинили нанесення матеріального або іншого збитку, - карається штрафом в розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів