Введення мережі електронних розрахунків, безумовно, якоюсь мірою, призведе до зміни техніки виконання корисливих злочинів у сфері банківської діяльності, але в її основі будуть ті ж механізми документообігу, що базуються на системі бухгалтерського обліку. Тому діюча технологія вчинення злочинів може механічно перенестись в умови електронних розрахунків. Ця злочинність і для України набуває міжнародного характеру і загрожує економічним основам держави, як і світовій економічній системі. На думку зарубіжних спеціалістів незаконне використання комп'ютерів дає більші прибутки з меншим ризиком, ніж пограбування банків, тому число таких злочинів з кожним роком буде зростати.

Деякі банківські керівники пов'язують надійність електронних банківських систем з засобами їх зовнішнього захисту, тобто введенням системи шифрів (системи паролів) для входу не тільки в саму комп'ютерну мережу, а й до різних рівнів інформації системи у залежності від допуску користувачів. Коло працівників, які за технологією виконання банківських операцій мають доступ до широкого діапазону цієї інформації, досить велике. Тому система захисту електронних мереж, що базується тільки на кодуванні входів до різних видів інформації, малоефективна. Треба знайти принципово нові підходи для розробки відносно надійної системи захисту комп'ютерних мереж. Така система повинна будуватися згідно з технологією банківського документообігу та особливостями форм розрахунково-кредитних операцій.

Інформаційна технологія стала промисловим фактором. Сьогодні вона займає позицію, яка прирівнюється до таких факторів, як праця та капітал. Це означає, що той, хто вміє користуватися інформаційною технологією, одержує змогу впливати на економічні процеси, а, відтак, на політику і взагалі на суспільство.

Протягом останнього десятиріччя значно розширилися масштаби протизаконного використання ЕОМ саме при вчиненні економічних злочинів.

Організація інформаційно-технологічних систем на світовому рівні поряд з поліпшенням взаємодії ставить багато проблем. Організовані злочинні формування намагаються проникнути у виробництво програмного забезпечення і впливати на безпеку комп'ютерних мереж. Ці проблеми не можна не враховувати.

Просте управління комп'ютерами та, водночас, недостатня захищеність комп'ютерних мереж від несанкціонованого доступу стає причиною розкрадання великої кількості коштів шляхом їх електронного переказу за вигадані послуги, з міжнародних банків усього світу на поточні рахунки до тих країн, де уряди не особливо турбують себе запитами та іншими формами перевірки. Випадки крадіжок грошей за допомогою комп'ютерної техніки стають такими ж небезпечними злочинами, як викрадення дітей, вимагання, тероризм, торгівля наркотиками.

Список використаної літератури:

1. Вертузаєв М., Попов А. Запобігання комп’ютерним злочинам та їх розслідування // Право України. – 1998. – № 1. – с.101-103.

2. Голубєв В.О. Комп’ютерні злочини в банківській діяльності. – Запоріжжя: ВЦ “Павел”, 1997. – 118 с.

3. Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк В.С. та ін. Комп’ютерна злочинність. Навчальний посібник. – Київ: Атіка, 2002. – 240с.

4. Голубєв В.О., Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С. Проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій: Навчальний посібник. / За заг. ред. д.ю.н., професора Р.А.Калюжного. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2002. – 292с.