об'єднання. Втім, принципові рішення щодо організації та функціонування об'єднання, відповідно до коментованої норми Закону, мають відноситися до компетенції загальних зборів чи іншого колегіального органу адвокатського об'єднання (що має бути зафіксовано у статуті об'єднання).
Гласність - цей принцип слід застосовувати з урахуванням адвокатської таємниці при відкритості діяльності об'єднання.
Висновок:
Адвокат – професійний спеціаліст-юрист, покликаний своєю діяльністю в відповідності з Конституцією і законами України:
а) сприяти захисту прав і свобод, представляти інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм юридичну допомогу;
б) діяти в складі адвокатури України, яка у відповідності з Законом України “Про адвокатуру” (09.12.1992 р.) є добровільним професійною спілкою, діючою на підставі верховенства закону , незалежності, демократизму, гуманізму, конфіденційності;
в) давати, у межах своєї компетенції, консультації та роз’яснення, довідки по законодавству, складати заяви, скарги та інші документи правового характеру, сприяти правовими способом а здійсненню підприємницької діяльності;
г) володіти глибокими знаннями не тільки в межах юриспруденції, бути тонким психологом, мати хорошу мову, неухильно дотримуватись адвокатської етики та професійного призначення – захищати не злочин, а людину.
Література:
1. Закон України «Про адвокатуру» // Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст.62; 2002 р., №16, ст.114; 2002 р.,№29, ст.194.
2. Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
3. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури від 5 травня 1993 р.
4. Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань.
5. Проект Закону України “Про адвокатуру” (на заміну раніше поданих № 3061 від 23.04.2004 р., № 3061-1 від 30.10.2003 р., № 5187 від 27.02.2004 р.)
6. Цивільно-процесуальний Кодекс України. – К., 2000.
7. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. – К. – Юрінком інтер. – 1997. – 307 с.
8. Адвокат. — 2001. — № 5-6. – С.20-22.
9. Ефіменко О.В., К.В. Манжул. Основи галузевого законодавства. – Кіровоград. – 1998. – 305 с.
10. Історія адвокатури України / За ред. Т.В.Варфоломеєвої, О.Д.Святоцького. К., 1992. – 145 с.
11. Михеєнко MM., Шибіко В.П., Дубинский А.Я. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. К., 1997. – 340 с.
12. Святоцкий А.Д. Адвокатура и защита прав граждан. Львов, 1992. – 160 с.
13. Святоцъкий О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. К., 1997. – 170 с.