через оформлення фальшивих рахунків у банківських установах, веден-ня подвійної бухгалтерії суб’єктом під-приємницької діяльності, банківської установи;

шляхом переміщення „проконвертованих” грошових коштів за кор-дон через банківські рахунки „лжефірм”, суб’єктів господарської діяльності; спе-ціально створених для їх легалізації конвертаційних центрів. При деяких комер-ційних банках створюються конвертаційні центри, які за допомогою заздалегідь розробленого ними злочинного механіз-му спеціалізуються на перетворенні без-готівкових грошових коштів суб’єктів підприємницької діяльності (незалежно від форм власності) у готівку, з її подаль-шою конвертацією в іноземну валюту та перерахуванням на банківські рахунки іноземних держав;

шляхом проведення фінансово-господарських операцій з ви-користанням фіктивних фірм;

із засто-суванням нових технологій у банківській сфері, зокрема, системи „кіберплатежів”. Вона складається з пластикової картки з мікросхемою, у якій зашифрована вказа-на сума клієнта; електронної банківської програми, де міститься інформація про грошові вклади клієнта. Остання може передаватися за допомогою Інтернету на персональний комп’ютер клієнта;

тимчасове розміщення грошових коштів на банківських рахунках суб’єктів підприєм-ницької діяльності;

розміщення вказа-них грошових коштів дрібними вкладами на депозитних рахунках;

штучне роз-дроблення фінансової, фінансово-госпо-дарської операції значних або великих розмірів на декілька дрібних (як правило, фіктивних) тощо [11, с.13].

Вказаний перелік не є вичерпним. Кож-ен злочинець, злочинне утворення використовує різні комбінації системи дій, прийомів, операцій при розробленні кри-мінальних технологій економічних зло-чинів з метою одержання злочинних при-бутків та їх легалізації в Україні й за її ме-жами.

Боротьба з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, є вкрай необхідною з трьох основних причин. По-перше, такі заходи дають можливість виявити злочини, спрямованих на отримання “брудних” коштів. По-друге, відмивання доходів сприяє розвитку міжнародної корупції, що підриває зусилля України, спрямовані на становлення демократичних політичних інститутів та стабільної національної економічної системи. По-третє, боротьба з цим економічним злочином допомагає захистити цілісність української фінансової системи від негативного впливу кримінального капіталу.

Розділ 4: Координація та основні напрямки діяльності правоохоронних органів в Україні в попередженні та боротьбі з організованою злочинністю.

Поширення організованої злочинності та криміналізація життєво важливих сфер функ-ціонування держави стали реально загро-жувати національній безпеці України. Та незважаючи на те, що за десять років кількість виявлених в Україні організова-них злочинних груп зросла більше ніж утричі, позиції організованої злочинності залишаються міцними, а в економіці кра-їни — майже недоторканними. Це обумо-влено певною мірою тим, що рівень пра-вового, організаційного, оперативно-розшукового та матеріально-технічного за-безпечення діяльності державних органів, у тому числі спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС Украї-ни (далі — БОЗ), не дозволяє досягти ре-альних результатів.

За оцінками К.Фетисенка та Г.Новицького, правоохоронна система держави, в тому числі і спеціальних під-розділів БОЗ, виявилася неспроможною організувати належний опір організова-ній злочинності.

На колегії МВС України ще в квітні 1996 р. зазначалося, що, незважаючи на здійснювані заходи, діяльність органів внутрішніх справ, передусім спецпідроз-ділів БОЗ, ще не похитнула істотно пози-цій найбільш організованого криміналітету. Одна з причин того — паралелізм у діяльності галузевих служб органів внутрішніх справ, відсутність чіткої стратегії в боротьбі з організова-ною злочинністю. Незважаючи на ці оцінки, до теперішнього часу не приділя-лося належної уваги вирішенню цих про-блем, хоча соціально-політична ситуація в країні вимагає негайного розроблення принципово нової стратегії і тактики діяльності спецпідрозділів БОЗ МВС Украї-ни [20, с.60].

Проведене дослідження законодавчих і нормативних актів, наукових праць та де-сятилітнього досвіду боротьби з організо-ваною злочинністю дає підстави вважати, що досягти мети встановлення контролю за організованою злочинністю, визначе-ної Законом України „Про організацій-но-правові основи боротьби з організова-ною злочинністю”, можливо лише за умов чітко розробленої стратегії діяльно-сті спецпідрозділів БОЗ, яка б відповіда-ла сучасній соціально-економічній і кри-міногенній обстановці та враховувала тенденції розвитку організованої злочин-ності в країні [3, ст. 6].

У зв’язку з викладеним та грунтуючись на стратегічних положеннях „Концепції боротьби з корупцією на 1998—2005 ро-ки”, „Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001—2005 роки”, „Комплексній програмі кадрової політи-ки в органах і підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дис-ципліни на 2001—2005 роки”, „Концепції по реалізації державної політики в сфері боротьби з незаконним обігом наркотич-них засобів, психотропних речовин і пре-курсорів на 2002—2010 роки” — в сфері боротьби з організованою злочинністю стратегічними напрямами діяльності спецпідрозділів БОЗ МВС України про-понується вважати:

1. Виявлення, вивчення структур діючих злочинних організацій, організованих зло-чинних груп і кримінально-олігархічних кланів та документування їх злочинної діяльності, насамперед пов’язаної з дія-льністю підконтрольних їм підприємни-цьких і фінансових структур у офіційному (легальному) та тіньовому секторах економіки, з процесами легалізації (відмивання) „брудних коштів” та розкриття вчинюваних ними злочинів.

Особливу увагу нині необхідно зверну-ти на: а) кримінальну економічну діяль-ність організованих злочинних структур, а саме: торгівлю зброєю та ядерними ма-теріалами; нарко-, еко- й автобізнес; ор-ганізовані формами незаконної міграції, проституції, торгівлю людьми і трансп-лантатами; фальшивомонетництво; б) ви-явлення причетності організованих зло-чинних структур та їх корумпованих зв’язків до процесів зростання заборгова-ностей по кредитах, у тому числі інвести-ційних, наданих під гарантію уряду, по-датку на додану вартість, загальна сума якої становить понад 12 млрд. доларів США.

2. Виявлення корупції в центральних і ре-гіональних державних органах та корумпо-ваних зв’язків організованих злочинних структур в органах законодавчої, виконав-чої та судової влади.

Крім того, на мою думку, спецпідрозділи БОЗ не можуть стояти осторонь про-блеми сьогодення — розкриття „злочинів на замовлення”, насамперед убивств. Враховуючи їх суспільно-політичний ре-зонанс пропонується вважати розкриття убивств депутатів усіх рівнів, журналістів та керівних працівників органів держав-ної влади або замахів на них одним із стратегічних напрямів їх діяльності.

Координація діяльності правоохоронних органів по боротьбі з організованою злочинністю здійснюється органами прокуратури, а організація взаємодії у сфері оперативно-розшукової діяльності - спеціалізованими підрозділами по