Соціологія злочинності свідчить, що зростання та вдосконалення структури ор-ганізованої злочинності відбулося на протязі останніх семи-десяти років і пояснюється перш за все негативними політичними та соціально-економічними процесами, які відбуваються в суспільстві.

1.3 Кримінально-правові та кримінологічні ознаки організованої злочинності.

До кримінально - правових ознак організованої злочинності відносять: наявність в угрупуванні не менше п’яти учасників, стійкість, озброєність, структурність. Першою ознакою є наявність не менше п’яти осіб для скоєння злочинів. Це зумовлено тим, що така мінімальна кількість членів потрібна для формування структури організованої злочинної групи, без яких група не буде вважатись організованою. Це повинні бути організатор, радник, керівник загону, бойовик (як правило не один) і особа, яка здійснює функції внутрішньої безпеки.

Як свідчить результат аналізу діяльності організованих злочинних угруповань їх кількість, як правило, перевищує 10 чоловік. В останні часи реєструються організовані злочинні групи з кількістю 100 чоловік, а в лавах найбільших з них перебуває 300-500 членів. За даними МВС Росії чисельність „солнцевського” угрупування в Москві становить 350 членів, а чеченське налічує 500).У зв’язку з цим доцільним було б використовувати у законі термін угруповання [19, с.148].

Учасниками таких угруповань стають колишні кримінальні авторитети, державні чиновники, працівники контрольних і правоохоронних органів, спортсмени, військовослужбовці, що стали на злочинний шлях, вибилися з життєвої колії і мають ділові зв’язки. Що стосується їх морального обличчя, то їм притаманні такі риси, як правовий нігілізм, шкідлива правосвідомість, прагнення до збагачення.

Другою ознакою організованої злочинності є стійкість. Стійкість групи - це утворення групи для вчинення багатьох злочинів, намір надовго вчиняти злочини або вчинити один, що вимагає старанної та багатобічної підготовки. Так організовані групи створюються для вчинення ряду злочинів або одного злочину. Вони характеризуються тісними зв’язками між учасниками, що входять до її складу. готовністю жертвувати всім і йти на будь-які вчинки заради досягнення мети групи. Цей зв’язок охоплюється спільним умислом: кожен учасник усвідомлює про вчинення злочину поряд з іншими. Дане угруповання є тривалим в часі і з створенням його для скоєння одного злочину погоджуються не всі науковці. Зокрема, П.Л.Фріс зазначає, що не можна погодитись з позицією Верховного Суду України, яка висловлена у постанові Пленуму „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності” від 25 грудня 1992р., про можливість створення організованої злочинної групи з метою скоєння лише одного злочину. Це є можливим для банди, але не може характеризувати організоване злочинне угруповання, яке фактично є не діяльністю, а з точки зору множинності злочинів може характеризуватись як злочинний промисел [24, с.127-129].

Злочинний промисел - це систематичне вчинення корисливих злочинів, додає злочинцеві прибуток засобів для існування.

Третьою ознакою організованої злочинності є озброєність. Дана ознака нічим не відрізняється від притаманної банді, тільки що озброєність банди може бути набагато вищим. Озброєність означає наявність зброї хоча в одного її учасників (за зразком банди). Під зброєю розуміють як вогнепальну (гвинтівки, пістолети, обрізи),так і холодну зброю (кортик, шабля, фінський або армійський ніж). Інші предмети: ломики, сокири, кухонні ножі не є зброєю. У організованих злочинних групах озброєність набагато більша ніж в одного її учасника, як це притаманне для банди. Судячи з чисельних повідомлень у засобах масової інформації, можна прийти до висновку, що зараз організована злочинність озброєна „до зубів”. В злочинців вилучаються: поряд з переробленою і саморобною зброєю і зброя сучасного виробництва, як вітчизняних, так і зарубіжних моделей.

Четвертою ознакою організованої злочинності є структурність. Ця ознака є однією з найголовніших бо саме високий рівень структурності і відділяє злочинні організації від інших форм співучасті. Функціонування таких організацій базується на родинних зв’язках. В основу моделі родинного порозуміння покладена концепція „родини”, яка сформувалась на півдні Італії і виступала і виступає не стільки родинним осередком, скільки діловим. Вона характеризується надзвичайно високою організованістю[24, с.130].

Кримінологічні ознаки організованої злочинності.

Першою кримінологічною ознакою організованої злочинності є високий рівень зв’язків з корумпованою частиною працівників органів державної влади, управлінням та правоохоронних органів. Корупція є одним з важливих чинників організованої злочинності, яка за певних обставин стає її зовнішньою складовою (створює групу зовнішньої підтримки).

В. Всеволодов під корупцією розуміє незаконне використання державної посади для одержання особистих вигод. Корупція поняття значно ширше тих вчинків посадових осіб щодо кримінально-караного хабарництва, яке виступає однією з форм корупції.

Корумповані чиновники гарантують не лише безпеку організованим злочинним групам, а й сприяють здійсненню нею комерційних операцій, інформують про діяльність правоохоронних органів[18, с.7].

Як зазначає П.Л.Фріс: „За даними МВС України на 1 січня 1997 р. кількість працівників міліції, притягнутих до кримінальної відповідальності за зв’язки з організованою злочинністю, перевищила 200 чол.”. За даними МВС Росії, практично кожна друга спланована операція проти організованих злочинних груп терпить крах в зв’язку з тим, що злочинців заздалегідь попереджають про її початок та схему. Корумповані чиновники за свої „послуги” отримують значні винагороди або перебувають на ставці у мафії.

Витрати на утримання корумпованих чиновників боси організованої злочинності розглядають як