Курсова робота

«Органи виконавчої влади»

ЗМІСТ

Вступ.

Розділ 1. Виконавча влада як одна з гілок державної влади.

Розділ 2. Особливості організації та функціонування вищих органів виконавчої влади України.

2.1. Президент в системі вищих органів виконавчої влади.

2.2. Кабінет Міністрів України.

Розділ 3. Міністерства та інші органи виконавчої влади.

Розділ 4. Місцеві державні адміністрації

Висновки.

Література.

Вступ

Актуальність теми дослідження. Для України, яка після Всеукраїнського референдуму 2000 року ступила на шлях реформування та оновлення конституційного законодавства, важливим завданням є проаналізувати теоретичні основи та існуючу практику діяльності органів державної влади. Саме з'ясування місця виконавчої влади у співвідношенні з іншими гілками – законодавчою та судовою дає можливість визначити наскільки забезпечується в державі принцип розподілу влади, як необхідний атрибут демократичного суспільства.

Збудувати ефективний владний механізм можна лише шляхом активного і широкого використання наукових підходів у формуванні принципово нової моделі публічної влади та модернізації її інститутів. Адже держава дуже часто має проблеми, пов'язані з відсутністю наукових розробок стосовно суспільне важливих питань. У зв'язку з цим особливої ваги набуває наукове осмислення суспільно-політичних реалій, правильний вибір стратегії подальшого розвитку основних інститутів державної влади, подолання притаманних їм недоліків з метою створення ефективно функціонуючого державного механізму.

Важливим завданням сучасного етапу українського державотворення є становлення такої системи органів виконавчої влади, яка б забезпечувала істотне підвищення ефективності державного управління та якості управлінських послуг. Основоположне значення має суттєве поглиблення фундаментальних теоретико-методологічних досліджень проблематики державного управління, створення розвиненої теоретичної бази, що реалізована в наукових теоріях, концепціях, проектах.

Об'єктом дослідження є законодавство України в частині, присвяченій державній владі.

Предметом дослідження є система органів виконавчої влади, їх регулювання.

Досліджуючи проблему конституційно-правових засад функціонування виконавчої влади в Україні за мету ставиться показати та проаналізувати основні принципи на яких базується система органів виконавчої влади, виділити її основні структурні ланки і з'ясувати основні функцій та повноваження, що на них покладені.

Досягнення мети передбачає реалізацію таких завдань:–

охарактеризувати основні принципи побудови і діяльності державних органів;–

виділити окремі види державних органів влади;–

окреслити повноваження кабінету міністрів України;–

виявити місце центральних і місцевих органів виконавчої влади в загальній владній системі.

Ступінь дослідженості проблеми. Питання принципів та механізмів функціонування виконавчої влади є об'єктом наукових дискусій вже протягом тривалого часу. Ґрунтовно проаналізоване воно в роботах багатьох учених, зокрема В. Авер'янова, І. Азовкіна, Г. Атаманчука, А. Бєлих, К. Бєльського, В. Вишнякова, 3. Гладуна, Л. Коваля, Ю. Козлова, Б. Лазарева, О. Луньова, О. Макаренка, В. Малиновського, Н. Нижник, Н. Саліщева, Ю. Тихомирова, В. Цветкова, В. Шаповала, Ю. Шемшученка, Л. Юзькова та ін. Але єдиної точки зору на дану проблему не існує. Це пояснюється багатоаспектністю, різноманітністю проблеми, що й визначає різні, подекуди протилежні, підходи науковців до визначення її сутності.

Розділ 1. Виконавча влада як одна з гілок державної влади

Ще у XVIII ст. Дж. Локком та Ш. Монтеск'є були запропоновані доктрини поділу державної влади, згідно з якою слід розрізняти три основні функції державної влади: 1) законодавство (установлення норм об'єктивного права); 2) управління (здійснення висхідних із цих норм окремих об'єктивних прав і обов'язків держави і 3) суд (охорона юридичних норм від порушень) [32, 378]. У такому розумінні "поділ влади" є звичайним діловим розподілом праці в державному механізмі з метою спрощення виконання функцій держави та здійснення ефективного контролю. Розподіляється не сама влада, а механізм її здійснення, який структурується за функціональною та інституційною ознаками. Перша означає виділення основних функціональних видів державної діяльності – законотворення, державного управління і правосуддя. Друга – втілює організаційний устрій держави як сукупність різних державних органів, наділених державно-владними повноваженнями (компетенцією), сконцентрованих у виді трьох гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової) (рис. 1.1):

Рис. 1.1. Система функціонування державної влади [5, 59].

Виконавча влада, яка є невід'ємною частиною державної влади, для реалізації своєї місії – виконання законів – здійснює відповідну діяльність, яка отримує форму державного управління. Діяльність держави можлива лише в єдиний спосіб – через відповідну систему державних органів – органів виконавчої влади [3, 12].

Конституція України проголосила здійснення державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи цих гілок влади виконують свої повноваження у встановлених Основним Законом межах і відповідно до законів України. У розділі VI Конституції визначено єдину систему органів виконавчої влади, закріплено правовий статус і повноваження Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади. Але, разом з тим, в Основному Законі відсутнє поняття виконавчої влади, не визначений характер діяльності її суб'єктів. Адже система органів – це ще не виконавча влада. Остання може отримати своє вираження лише через практичну реалізацію їх компетенції.

На думку деяких авторів, виконавчій владі притаманна низка ознак:–

відносна самостійність у системі єдиної державної влади;–

організаційний характер впливу на суспільні відносини;–

організаційна оформленість її носіїв (суб'єктів), тобто вона має конкретне суб'єктивне визначення і уособлюється в діяльності спеціальних структур, наділених державою відповідною компетенцією;–

системність суб'єктів (їх сукупність) характеризується функціональною взаємозалежністю, організаційно-ієрархічною підвладністю;–

професіоналізм, тобто ця влада здійснюється спеціально утвореними і підготовленими, а також офіційно визнаними державою суб'єктами;–

універсальність існування в часі та просторі, тобто виконавча влада здійснюється безперервно й на всій підпорядкованій державі території [20, 35].

Аналіз наведеної системи ознак дозволяє зробити таке визначення: Виконавча влада – одна з трьох гілок державної влади, яка складається із системи державних органів і установ, що розробляють і