забезпечення виконують органи соціального захисту населення. В їх компетенцію входять (ТЗ) питання призначення пенсій, надання пільг ветеранам війни і праці, організації соціальної допомоги сім'ям з дітьми, одиноким і перестарілим громадянам.
Принцип соціально-трудової реабілітації та стимулювання трудової діяльності громадян, які частково втратили працездатність.
Термін "соціально-трудова реабілітація" передусім притаманний праву соціального забезпечення і до певної міри - трудовому праву.
Принцип охорони права громадян на пенсійне забезпечення. Під охороною права громадян на пенсійне забезпечення розуміють кошти, спрямовані, по перше, на матеріальне забезпечення громадян у передбачених законом випадках і, по друге, на відновлення порушених прав в пенсійному забезпеченні. І перше, і друге закріплено в (конституції та інший закон.)
3. Поняття і загальна характеристика пенсійних правовідносин.
Відповідні пенсійні правовідносини е одним Із видів суспільних відносин І особливою формою здійснення права на пенсію.
В цілому в теорії права правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об’єктивно виникає у суспільстві відповідно до за кону.
Правовідносини складаються, виникають, вимірюються і припиняються під дією правових норм. І так правовими відносинами називають зв’язком між учасниками (суб’єктами) їхні взаємні права та обов’язки, які регулюються нормам права. В загальному пенсійні відносини е правовими відносинами (в Іншому виді вони практично не існує), так по скільки виникають лише за наявності норм пенсійного законодавства.
Правовідносини тісно пов’язані з фактичними відносинами, їхньою динаміко Ця норма глибоко проникає у регулювання правом щодо економічних і матеріальних відносин, пенсійні відносини належать до категорії матеріальних, майно відносин), оскільки залежать не лише від правових норм, але насамперед від опосередкованих чи фактичних відносин, матеріальних відносин умов, життєвих обставин чи, як прийнято казати, юридичних факторів, що е окремого передумовою здійснення всіх видів пенсійних правовідносин.
Юридичний факт - це закріплений у нормах права факт об’єктивної дійсності (подія, вольовий вплив людей та ін.), який виступає як підстава виникнення зміни і припинення правових відносин.
До юридичного складу, необхідного для виникнення пенсійних правовідносин можуть включатися такі юридичні фактори, як досягнення громадянином пенсійного віку, інвалідність, смерть годувальника, утриманця, причина інвалідності та причина смерті годувальника, трудовий стаж і вислуга років. Для виникнення пенсійних правовідносин у зв’язку з призначенням пенсії за віком необхідна така сукупність юридичних факторів:
- досягнення певного віку;
- наявність установленої законом тривалості трудового стажу;
- волевиявлення громадянина;
- рішення органу соціального захисту населення про призначення пенсії.
Для пенсійних правовідносин характерна різноманітність їх видів. Видів пенсійних правовідносин скільки ж, скільки видів пенсій.
Законодавством встановлено чотири види пенсій: за віком, з інвалідності, разі втрати годувальника, а для деяких категорій державних службовців І спеціалістів народного господарства і за вислугу років.
Пенсійні правовідносини, як і інші правові відносини, характеризуються тим, що їх учасники (суб’єкти) мають певні взаємні права і на них покладено відповідні обов’язки. Відповідні обов’язки прав установлено нормами права.
Правовідносини завжди бувають двосторонніми: праву одного суб’єкта (юридичної чи фізичної особи)відповідає обов’язок іншого, і навпаки.
З цього випливає що орган який, здійснює пенсійне забезпечення, повинен в строк призначати пенсію.
Характеризуючи пенсійні правовідносини, слід відзначити, що структур види пенсійних правовідносин поділяються на дві групи:
1) правовідносини з приводу пенсійних видів пенсійного забезпечення (основні чи матеріальні правовідносини);
2) процедурно-процесуальні відносини з установлення юридичних факторі і; розгляду спорів між сторонами правовідносин, якщо тільки закон не відніс їх до спорів, що розглядаються в судовому порядку.
З огляду на викладене уявляється необхідним зазначити найхарактерніші головні, типові риси пенсійних правовідносин, що отримали визнання в юридичній літературі:
1) пенсійні правовідносини е такими суспільними відносинами, які можуть Існувати лише за наявності норм пенсійного забезпечення;
2) пенсійні правовідносини мають тривалий характер;
3) пенсійні правовідносини, які ряд цивільно-правових відносин, є майновими відносинами;
4) типовою рисою пенсійних правовідносин е застосування до них (у разі забезпечення пенсією за віком, з інвалідності, на випадок утрати годуваль-ника і за вислугу років) принципу диференціації розмірів пенсії;
5) у пенсійних правовідносинах відсутні засади взаємності: обов’язок органа соціального захисту населення і відповідне суб’єктивне право пенсіонера не зумовлене дієш пенсіонера у відповідь на діло органу соц. захисту. На боці органу стоїть обов’язок щодо призначення пенсії, а на боці пенсіонера її отримати за відповідну працю в минулому.
4. Суб’єкти , об’єкти і зміст пенсійних правовідносин.
Пенсійні правовідносини, як і інші правові відносини, структурно складаються з таких елементів:
суб’єкти правовідносин;
об’єкт і зміст правовідносин.
Одним із суб’єктів конкретних правовідносин пенсійних завжди е громадянин чи сім’я, наділені пенсійною правопрацездатністю, а іншим - відповідний орган, який здійснює пенсійне забезпечення.
Суб’єктами правовідносин пенсійних можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які займалися певним видом суспільне корисної ді-яльності. Це можуть бути працівники підприємств і організацій, державні служ-бовці, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, учні, студенти, курсанти навчальних установ та інші категорії громадян, на яких поширюється державне соціальне страхування.
Правове становище кожного громадянина визначається як, загальними, так і бі-льш конкретними можливостями, що надаються йому правовими нормами.
Під пенсійною правоздатність о розуміють здатність громадян набувати суб’єктивне право на пенсію і володіти ним, вступати з конкретні пенсійні правовід-носини.
Для того, щоб було здійснено суб’єктивне право на пенсію громадяни здійснюють певні дії.
Для визначення кола осіб, які мають право на пенсію, першочергове значення мають певні юридичні фактори, необхідні для виникнення та існування пенсійних правовідносин. Таким є досягнення певного віку, настання інвалідності, непов-ноліття.
Іншим суб’єктом пенсійних правовідносин е відповідний державний орган. Найчастіше це - районне (міське) управління соціального захисту населення, що е органом спеціальної компетенції.
Об’єкт правовідносин На думку учених, об’єктами правовідносин служать визначені суспільні відносини,