між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту. Вимога сертифікації засобів захисту означає, що клієнт банку може включатися до системи електронних платежів лише тоді, коли його програмне забезпечення буде перевірене Національним банком України з точки зору забезпечення її захисту від доступу сторонніх осіб, щоб уникнути можливості викрадення коштів, а також відповідності такої системи технології банківських розрахунків. Використання клієнтом системи електронних платежів має здійснюватись на підставі окремого договору між ним і банком. Електронні документи, що подаються клієнтом до банку, повинні відповідати формату розрахункових документів системи електронних платежів Національного банку України із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника. Яким згідно з установленими документами надане право підпису [7, 125].
У зв'язку з переходом на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку інформаційні банківські системи практично розробляються заново на принципово нових засадах. Змінюється не тільки склад задач, а й відбувається перехід до нових програмно-апаратних засобів.
Отже, банківська справа на сучасному етапі — це галузь, яка є передовою з точки зору впровадження сучасних інформаційних технологій для забезпечення автоматизації електронних розрахунків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Карманов Є.В. Банківське право України: навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. – Х.: Консум, 2000. – 464 с.
2. Закон України “Про Національний банк України” // Відомості Верховної Ради України. –1999, № 29. – ст.238 Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1458-14 від 17.02.00 // ВВР, 2000, № 14-15-16, ст.121;
№ 1658-14 від 20.04.00 // ВВР, 2000, № 29, ст.230;
№ 1919-14 від 13.07.00 // ВРР, 2000, № 42, ст.351;
№ 2121-14 від 07.12.00 // ВВР, 2001, N 5-6, ст.30.
3. Конституція України. – К.: Офіційне видання Верховної Ради України, 1996. – 119с
4. Закон України “Про банки і банківську діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 2001, N 5-6. – ст. 30 ).
5. Голубєв В.О. Комп’ютерні злочини в банківській діяльності. – Запоріжжя: ВЦ “Павел”, 1997. – 118с.
6. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 220с.
7. Качан О.О. Банківське право: Навчальний посібник. – К.: Юрінком інтер, 2000. – 288с.
8. Банківське право України: Навчальний посібник. / За заг. ред. Селіванова А.О. –К.:ІнЮре, 2000. – 384с.