Реферат на тему:
Особливості розслідування комп'ютерних злочинів
Інтенсивне впровадження сучасних інформаційних технологій в економіці, управлінні та особливо в кредитно-банківській діяльності обумовило виникнення нового класу злочинів - порушення роботи автоматизованих систем. На думку кримінологів, у тому числі міжнародних експертів, це представляє дуже серйозну загрозу як для економіки так і взагалі для інформаційної безпеки держави, складової національної безпеки.
Сьогодні проблема боротьби з цією новою формою злочинності набуває актуальність у зв'язку з стрімким розвитком комп'ютерних технологій на основі використання глобальної інформаційної мережі Internet і недосконалістю інформаційного законодавства та відповідної правової регламентації основоположних заходів щодо боротьби і розслідування злочинів що вчиняються порушенням роботи АС [1].
Криміналізація таких діянь шляхом внесення доповнень в Кримінальний кодекс (КК) України, а саме ст.1981 Порушення роботи автоматизованих систем (АС) [2], викликало необхідність криміналістичного дослідження ще нових для нашого суспільства видів злочину, практики їх виявлення і розкриття, розробки криміналістичних характеристик і як кінцевий результат, формування методик розслідування.
Для правового забезпечення вирішення цієї проблеми у 1994 році був прийнятий Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах", покликаний встановити правові засади забезпечення реалізації те непорушності права власності на інформацію в вищезгаданому аспекті [3]. Проте, час існування цього закону наочно викрив його обмеженість, обумовлену крім невисокого рівня початкової розробленості ще й значними змінами, які відбулися за останні роки в сфері інформатизації суспільства.
"Комп'ютерна злочинність", особлива її транснаціональна складова, стала однією з міжнародних проблем, що зумовлено широким впровадженням глобальних інформаційних мереж, насамперед мережі Internet яка вже об'єднує більшість країн земної кулі і її використання поширюється далі. В розвинутих країнах цей вид злочинності завдає величезних збитків власникам і користувачам АС, змушує їх витрачати значні кошти на розробку і впровадження програмних, технічних та інших засобів захисту від несанкціонованого доступу до інформації, її перекручення чи знищення. Так за інформацією директор ФБР, у США число "комп'ютерних злочинів", якими займається його відомство, за останній рік збільшилося вдвічі - якщо в 1998 році ФБР завело 547 справ із приводу "комп'ютерних втручань", то у 1999 року кількість таких справ зрослася до 1154. Відповідно до офіційної статистики США, з 90% опитаних, чиї комп'ютерні системи піддалися в 1999 році атакам в мережі Іnternet, 74% затверджували, що проникнення в їхню систему було пов'язано з викраданням конфіденційної фінансової інформації, таке фінансове шахрайство завдало шкоди в 68 млн. дол. і 56 млн. дол. відповідно. Фінансові втрати з 273 опитаних склали більш ніж 265 млн. доларів. Збитки від атаки типу "відмовлення в обслуговуванні" (Denial-of-service) у 1998 році склали 77 тис. дол., а у 1999 р. зросли до 116 тис. дол.[4].
Такі злочини характеризуються наступними особливостями: високою латентністю, складністю їх виявлення та розслідування, складністю доказу в суді подібних справ, транснаціональною складовою в основному з використанням інформаційної мережі Іnernet, високим збитком навіть від одиничного злочину. Офіційна статистика США свідчить про те, що тільки 5% "комп`ютерних" злочинів стають відомими правоохоронним органам, і приблизно 20% з них піддаються судовому переслідуванню [5].
На Україні на жаль немає офіційної статистики злочинів що вчиняються порушенням роботи АС. Але приклад лише однієї кримінальної справи, яка була розкрита у червні 1999 року свідчить про високу суспільну небезпеку таких видів злочину. Як свідчать матеріали справи 23 жовтня 1998 року з рахунків резервного фонду Вінницького обласного управління Національного банку України, несанкціоновано проникнувши в АС банку, злочинці викрали 80,4 млн. гривень (20 млн. доларів за курсом НБУ на момент здійснення злочину). Після майже восьми місяців робота працівників служби по боротьбі з організованою злочинністю увінчалась успіхом. Після одночасного проведення одинадцяти заздалегідь спланованих обшуків Головним управлінням по боротьбі з організованою злочинністю МВС України було арештовано більше 30 чоловік, причетних до здійснення цього резонансного злочину. За місцем проживання тільки в одного з учасників здійснення злочину було виявлено і вилучено 81 тисячу доларів [6].
Висока латентність таких злочинів пояснюється, насамперед, тим, що державні і комерційні структури, які зазнали нападу, особливо в банківській діяльності, не дуже довіряють можливості розкриття таких злочинів правоохоронними органами. На наш погляд, однією з основних причин високої латентності та низького рівня розкриття злочинів у сфері комп`ютерної інформації є проблеми, які виникають перед правоохоронними органами на стадії порушення такої кримінальної справи внаслідок складності кваліфікації злочинних діянь та особливостей проведення окремих слідчих дій.
Аналіз українського законодавства в сфері інформаційних відносин, тобто суспільних відносин щодо володіння, користування і розпорядження інформацією, наводять на думку про ще невисокий загальний рівень його розробленості, який проявляється в наявності, поряд з позитивними, багатьох негативних моментів. Як позитивне, слід насамперед зазначити визнання державою права власності на інформацію. Тому, відповідно до ст. 41 Конституції [7], інформація є предметом державної охорони, яка забезпечується Законом "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року [8], Законом "Про захист інформації в автоматизованих системах" [3] та ст. 1981 КК України [2].
Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" встановлює основи регулювання правових відносин щодо захисту інформації в АС за умови дотримання права власності громадян України і юридичних осіб на інформацію та права доступу до неї, права власника інформації на її захист, а також встановленого чинним законодавством обмеження на доступ до інформації.
Дія Закону поширюється на будь-яку інформацію, що обробляється в АС. Цим Законом встановлюються об'єкти
