Курсова робота

Поняття, форми зайнятості,. державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні, міжнародно-правові акти про зайнятість.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Поняття, форми зайнятості та державна політика у цій сфері.

Поняття зайнятості населення.

Правове регулювання працевлаштування громадян України.

Форми працевлаштування.

Розділ 2. Державні гарантії права на вибір виду зайнятості в Україні.

2.1. Основні державні гарантії.

2.2. Додаткові гарантії зайнятості.

Розділ 3. Міжнародно-правові акти про зайнятість.

3.1. Міжнародні конференції праці.

3.2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.

Висновок.

Використана література.

Додатки.

ВСТУП

Людина. Горде, крилате слово. Вона приходить у світ маленькою немічною істотою. Робить свої перші кроки, вчиться пізнавати світ. З кожним роком вона стає розумі нашою, досконалішою. Людина починає працювати.

Важливою умовою життєдіяльності людей є праця, яка завжди становила і ставить вольову діяльність, спрямовану на створення матеріальних цінностей. Досвід створення матеріальних і духовних благ передається від покоління до покоління через ускладнені соціальні програми за допомогою науково-технічного прогресу. За весь час розвитку людства результат свідомої суспільної трудової діяльності з кожним поколінням ускладнювався, але не втрачався. Тільки завдяки праці люди можуть задовольняти свої матеріальні та моральні потреби. Саме тому праця становить єдність двох функцій: засобу до життя і сферу ствердження особи. Перша з цих функцій знаходить своє відображення в орієнтації працівника на матеріальне задоволення потреб результатами своєї праці, друга – в орієнтації працівника на зміст праці, її відповідальність його внутрішнім запитам, моральне задоволення роботою. Потреби матеріального порядку є головними і становлять основу життя людей. Для того, щоб мати їжу, одяг, взуття, люди незалежно від своєї волі та свідомості вступають у відносини з іншими людьми щодо виробництва і розподілу цих благ. Ці зв’язки неможливі без певної організації, що створюється на базі взаємодії людей один з одним.

Об’єднавшись в певні організації, людям легше вирішити ті чи інші питання в економічній, політичній чи культурній і в інших сферах життєдіяльності.

Вирішення соціальних та економічних проблем, які в сучасних умовах стоять перед Україною, значною мірою залежить від того, чи буде забезпечена кожна працездатна людина роботою, мобілізовані її можливості по підвищенню активності як працівника і господаря. Перед громадянами України постало питання зайнятості населення. А чи задумувався хтось із нас, що таке зайнятість?

Зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, і така, що приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Громадяни вільно обирають види діяльності, за умови, що вони не заборонені законодавством. Така діяльність може бути і не пов’язана із виконанням оплачуваної роботи. Вільно обираються такою професія та місце роботи відповідно до своїх здібностей. Але нажаль, в наш час, багато з людей не можуть вільно вибрати собі професію через матеріальне становище і відповідно не можуть працювати там, де б їм хотілось. Як ми знаємо, з переходом країни до ринкових відносин стала реальністю загроза повній зайнятості. З’явились ознаки безробіття. При цьому її першими жертвами стали далеко не найгірші працівники. У своїй більшості це люди з вищою і середньою спеціальною освітою, переважно жінки, люди перед пенсійного віку. Дуже болючим є те, що не маючи роботи, багато з людей змушені їхати за кордон працювати. Чому це так? Невже становище в нашій державі таке погане, що держава не може забезпечити рівні умови для всіх працівників? Чому дехто, маючи здібності, але через свій матеріальний стан, не може здобути ту професію, яку він хоче? Мене дуже хвилюють питання: чи стане наше життя кращим, чи буде повна зайнятість населених у нашій державі. Ця тема була і завжди буде актуальною в будь-якій державі.

Метою даної теми є висвітлення і дослідження проблем зайнятості і працевлаштування в нашій державі, а предметом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку з реалізацією конституційного права громадян на працю.

Об’єкт – це ті форми і види зайнятості, які існують у нас в державі.

Здобувши освіту, перед кожним із нас постане питання працевлаштування. І тому ми від сьогодні прагнемо, щоб держава забезпечила нам всі необхідні умова для того, щоб кожен із нас був забезпечений роботою. А ми, в свою чергу, як громадяни своєї держави повинні підкорятись їй і головне мати бажання працювати.

1.1. Проблеми зайнятості на працевлаштування сьогодні в Україні є одними з найбільш актуальних. Кожного з нас цікавить питання: чи буде забезпечена кожна працездатна людна роботою? Виконувана працівником робота повинна відповідати індивідуальним якостям людини. У разі невідповідності роботи особистим нахилом працівника така невідповідність протягом якогось часу тамуватиметься зусиллями волі. Але перенапруженість організму обов’язково відіб’ється на настрої працівника, продуктивності його праці.

Трудова і особливо творча активність працівників залежить також від їх здібностей. Нахилів та можливостей. Формулу трудової активності можна висловити як поєднання трьох чинників: потрібно, можу і хочу. За відсутності хоча б одного з чинників активна трудова діяльність не відбудеться, навіть при застосуванні до працівника різних заходів заохочення, закликаючи його сумлінності, до виконання обов’язків.

Авторитарні методи використання і управління робочою силою, що базувалась на пануванні державної власності і зрівнялівці, порушили природну мотивацію і стимули до праці. Працівника зовсім не цікавили результати його праці, бо платити йому попередньо встановлений розмір грошової суми, яка результатів праці н відбивала. Зате усі були забезпечені роботою. Вважалося, що роботи вистачить на всіх. Більш того, промислові підприємства постійно відчували потребу в робочих кадрах. І така