від них причин. І в десятиденний строк – про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством.
На другій стадії працевлаштування укладається трудовий чи учнівський договір згідно з направленням служби зайнятості.
Отже, діяльність державної служби зайнятості ж посередницькою між громадянами, які звернулись до неї за допомогою, та підприємствами. Установами, організаціями, її направлення є обов’язковими для підприємств лише щодо осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.
Наказом Ліцензійної палати України, Державного центру зайнятості від 22 лютого 1999 р. № 19/15 затверджено Інструкцію про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном та контроль за їх дотриманням. Осовий Г. Інструкція про умови і правила проведення підприємницької діяльності// Праця і зарплата. Газета –2000. - № 5.- січень.
Інструкцією встановлено поняття посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, під яким розуміється діяльність посередників, яка включає збір достовірної інформації про наявність вакансій у роботодавців, ведення обліку, які бажають працювати за кордоном, з метою подальшого їх працевлаштування, надання інформаційно-консультаційних послуг про наявність вакансій. Умов та розміру оплати праці, найменування та місцезнаходження робітників. Посередник повинне пройти реєстрацію у місцевому центрі зайнятості за місцезнаходженням як платник зборів до Державного фонду сприяння зайнятості населення; укласти зовнішньоекономічний договір (контракт) з іноземними суб’єктами господарської діяльності про працевлаштування громадян України; мати дозвіл компетентних органів іноземної влади іноземним суб’єктам господарської діяльності на працевлаштування громадян України (крім випадків посередництва у працевлаштуванні моряків на судна іноземних власників). Оформлено згідно зареєстровано головний орган управління (контора) іноземного суб’єкта господарської діяльності. Договір про посередництво у працевлаштуванні укладається у письмовій формі, у якому зазначаються інформація про послуги, порядок оплати, строк дії договору, а також обов’язки і відповідальність сторін. Забороняється стягувати будь-які види попередніх оплат за посередництвом остаточного укладання громадянином трудового договору з роботодавцем; здійснювати за тими трудовими договорами, які не містять умов соціального захисту працівника, передбачених законодавством країни перебування.
Усі підприємства зобов’язані зареєструватися в місцевих центрах зайнятості платника зборів до Державного фонду сприяння зайнятості населення, щомісяця надавати інформацію про наявність вільних робочих місць, використання працівників з режимом неповного робочого часу, про простій підприємства, про всіх прийнятих працівників відповідно до форм державної статистики.
Згідно ст. 22 Закону “Про зайнятість населення”, державний фонд сприяння зайнятості населення утворюється для фінансування передбачених програмами зайнятості населення заходів щодо:
професійної орієнтації населення, професійного навчання вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння в їх працевлаштуванні, виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю;
надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю;
створення і розвитку навчально-матеріальної бази, інформаційно-обчислювальних центрів, центрів профорієнтації, підготовки і навчання працівників, службових приміщень і власних підприємств служби зайнятості;
організація додаткових робочих місць в галузях народного господарства;
утримання працівників служби та інших витрат, пов’язаних із соціальним захистом права громадян держави на працю;
відшкодування Пенсійного фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом працівників на пенсію.
Державний фонд сприяння зайнятості населення є загальнодержавним позабюджетним цільовим фондом, самостійною фінансовою системою і утворюється на державному та місцевому рівнях за рахунок:
асигнувань державного і місцевих бюджетів, розмір яких встановлюється Верховною Радою України;
зборів на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;
коштів служби зайнятості, отриманих від надання платних послуг підприємствам та організаціям і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості.
Крім державної служби і Державного Фонду сприяння зайнятості у здійсненні заходів щодо сприяння зайнятості беруть участь також професійні спілки. Ці професійні спілки беруть участь у розробці державно політики зайнятості, відповідних місцевих Рад народних депутатів. Права і повноваження професійних спілок щодо забезпечення захисту громадян від безробіття та його наслідків визначаються генеральною, галеревими, регіональними угодами та колективними договорами, що укладаються профспілковими органами з власниками підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами відповідно до законів України.
Професійні спілки власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи проводять спільні консультації з проблем зайнятості населення.
На мою думку проблемі працевлаштування в сучасному трудовому законодавстві приділено дуже мало уваги. Це випливає з того, що в теперішньому кодексі мало статей присвячених цьому питанні. При розгляді проекту нового Трудового кодексу, нашим науковцям потрібно приділити більше уваги цьому питанню, як одну з найважливіших.
1.3. Як ми вже знаємо в Україні до зайнятого населення належать різні категорії громадян, а саме: громадяни, які проживають на її території на законних підставах, працюють за наймах на умовах повного або неповного робочого дня і громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою та багато інших громадян. Законодавством можуть передбачатись й інші форми зайнятого населення.
Для тих громадян, які втратили роботу, Україна забезпечує можливості підшукання підходящої роботи.
Підходящою роботою для громадян, які втратили роботу і заробіток, згідно ст. 7 цього закону, вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в цій же місцевості, де він проживає.
Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць. При пропонуванні підходящої роботи враховуються трудовий стаж громадянина за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалістю переду безробіття.
Для громадян, які вперше шукають роту і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, або оплачувана