Обчислення середньої заробітної плати для оплати відпусток або виплати компенсацій за невикористану відпустку проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи. У тих випадках, коли працівник пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час. У всіх випадках середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з витрат за два останні календарні місяці роботи. Якщо протягом цих двох місяців працівник не працював, то середня заробітна плата обчислюється за попередні два місяці. Той період, впродовж якого за ним згідно з чинним законодавством не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Договірне регулювання заробітної плати здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому, регіональному та виробничому (колективний договір) рівнях.

У генеральних угодах сторони, як правило, передбачають перелік доплат і надбавок до тарифних ставок та посадових окладів, що мають міжгалузевий характер.

Галузеві угоди регулюють нормування праці, мінімальні розміри доплат і надбавок з урахуванням специфіки конкретної галузі, умови зростання фондів оплати праці, міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення в оплаті праці тощо. При цьому галузева угода не може погіршувати умови праці працівників порівняно з генеральною угодою.

Одним з найважливіших регуляторів відносин заробітної плати є колективний договір. Розширення кола відносин заробітної плати, які підлягають встановленню сторонами на виробничому рівні, є свідченням децентралізації правового регулювання заробітної плати.

Колективний договір не може передбачати умови оплати праці, які б погіршували становище працівників відповідно з законодавством і угодами вищого рівня. Натомість відповідно до ст.. 14 Закону України «Про оплату праці» у колективному договорі допускається знищення умови оплати праці, порівняно з генеральною, галузевою чи регіональною угодами, але не нижче ніж це передбачено законодавством, на період подолання фінансових труднощів підприємства, і не більше ніж на шість місяців.

У тих випадках, коли колективний договір не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити питання заробітної плати з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом.

3.3.Право працівника на оплату праці та його захист.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Власник при укладені трудового договору. Зобов’язаний повідомити працівнику всі умови оплати праці, її розміри, порядок і терміни її виплати.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком та з інших причин, передбачених чинним законодавством, які мали місце не з вини працівника.

Забороняється дискримінація в оплаті праці, зниження її розміру залежно від положення, соціального, майнового стану, політичних, релігійних переконань, членства у профспілці, місця проживання та інших причин, встановлених в законі.

Суб’єкти організацій оплати праці не мають права в односторонньому порядку погіршувати становище працівника в оплаті праці порівняно з умовами, передбаченими законодавством, угодами, колективними договорами.

Забороняється будь-яким способом обмежувати права працівника вільно розпоряджатися своєю зарплатою. Тому не допускаються випадки отримання зарплати, належної працівнику, членам його сім'ї, іншим особам без спеціально оформленої довіреності.

Закон забороняє відрахування від зарплати, метою яких є пряма чи непряма сплата власнику чи будь-якому посередникові за одержання або збереження місця роботи.

Відрахування від зарплати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законом. Зокрема, згідно ст..127 КЗпП за наказом (розпорядженням) власника можуть бути проведені відрахування для:

1)повернення авансу, виданої в рахунок зарплати або для службового відрядження;

2) для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;

3) для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження до іншої місцевості;

4) на господарські потреби.

Законодавством передбачений механізм захисту зарплати в умовах стихії ринкових цін. Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлені правила проведення індексації зарплати.

Індексація – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами механізм підвищення грошових доходів громадян, якій дає можливість частково або повністю відшкодувати їм дорожчання споживчих товарів і послуг.

Зарплата на території України виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата зарплати в формі боргових розписок і зобов’язань або в будь-який іншій формі забороняється. Зарплата може виплачуватися банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним Банком України.

Зарплата виплачується за місцем роботи. За письмовою заявою працівника виплата зарплати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок власника.

Відповідно до ст..36 Закону України «Про оплату праці» за порушення законодавства про оплату праці винні посадові особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, кримінальної, адміністративної відповідальності. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №542 від 9 червня 1997 р. за невиконання підприємством зобов’язань щодо виплати заробітної плати працівникам, недотримання графіка погашення заборгованості з зарплати керівник державного підприємства може бути звільнений з посади з достроковим розірванням контракту.

Згідно зі ст.. 117 КЗпП власник підприємства повинен виплатити звільненому працівникові його середній заробіток за весь час затримки зарплати з вени власника по день фактичного розрахунку. У випадку, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір заборгованості зменшується на суму зарплати, одержаної за новим місцем роботи.

Висновок.

В умовах переходу України до ринкової економіки й водночас в умовах економічної кризи, спаду виробництва , зниження продуктивності праці, звільнення з виробництва значної кількості працівників відбуваються значної зміни в